В кожнім серці є болюча рана, в кожнім серці не стихає плач як чужий біль видасця - обманом, місце ангела замінює палач... А Вам щиро бажаю всього найкращого.
Так, Україна не обмежується власним полем, будинком, містом, символікою .. Мною... Україна це щось, що не можна описати словами чи намалювати картинами. І ті триколори нам не страшні. Слава Україні!
А я навпаки чомусь не вмію писати образами, усе мною написане якось повязане із реальністю. Мабуть мій духовний світ слабший і не може так творити... Успіхів у творчості.
Україно, моя душа із тобою завжди була, я у мріях твоїх чужих відшукати себе не зміг. Я до тебе іду в борню, самотужки ніщо не зміню, озирнуся назад- парад із майданів кривавих сад, що хотіли добра... пора щось міняти давно пора!
Невже і цей вірш не посвячений реальни подіям? Жорстоке кохання осіло в душі, Уява малює страждання. Навіщо лякаєш і радуєш ти Утопії, мрії, бажання? Дякую за увагу.