SITE LOGO
Пн, 04.11.2024, 20:32
Меню сайта
Наш опрос
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355
Главная » Комментарии пользователя [мартин]

Найдено комментариев: 778
Показано комментариев: 61-90
Страницы: « 1 2 3 4 5 ... 25 26 »

avatar
Дякую, Роксоланко! І Ти б уже повернулась до рідного краю, Лебідонько наша білокрила!
avatar
Дякую, дорога пані Катрусю, за таке гарне побажання, неодмінно його обмізкуємо...

Лиш би криленькам в лелек не забракло сили -
Буде в нас, окрім синочка, ще й дівчатко миле... prigun1
avatar
Дякую, пані Галино! Коли щасливий - душа завжди співає...
avatar
Дякую, дорога Наталочко! От коли-коли гарно буде - то це коли нарешті ті лелеки долетять  до нас з далекого краю... ;)
avatar
Пані Ірино, нема неспокою і журби у моєму вірші, хоча я й ностальгую за рідним краєм та тими рідними моїй душі людьми, яких довелося залишити в Україні на якийсь час... мій вірш - це вияв батьківської турботи за долю свого ненародженого сина, гадаю, що кожен батько хоче добра своїм дітям, мріє, аби вони виросли людьми. Як тут без емоцій обійтись? - без емоцій хіба що роботи бездушні писати можуть...
Щодо наступного - я щось трохи не зрозумів про "не нові слова" - це докір мені за те, що я не вигадав ніякого нового слова у цім вірші чи як Вас розуміти? Мабуть, зазирну ще раз на Вашу творчість і подивлюся, які "нові" слова та теми, яких ще ніколи ніхто не вживав, Ви придумали, може й собі щось вигадаю (жартую).
І наостаток - "Божий храм" - це образ, навіть не обов'язково церква, він може бути і в людській душі, головне, аби там жив Господь... Вашу нелюбов до церкви та священників я вже зрозумів, це Ваше право, а я не вправі Вам за це дорікати.
Дякую, пані Ірино, що завітали і покритикували мої далеко "не нові" думки. Може, це й справді мене надихне до створення справді чогось нового, ще нікому невіданого досі...
З повагою, Мартин
avatar
Так, Оксаночко, може хоча б їм вдасться навести лад на цій землі і стати повноправними її господарями, а не рабами чи поневірянцями по чужих
краях...
avatar
Прошу вибачення, пані Ірино, якщо своїми запитаннями чи іншою, аніж у Вас думкою, якось Вас образив, не мав цього на меті.  Я гадав, що якщо хтось виносить свою творчість на публічне обговорення - повинен бути готовим чути й інші думки, аніж у нього, я вже про критику мовчу... Ніхто з нас не є бездоганним... Ну і на завершення скажу ( перебування в далекій чужині, відірваним від усього, що любиш, стимулює до одкровень) -  ми тут усі "не такі, як усі", інакше б не писали, виливаючи душу між рядками, адже більшість знімає стреси в інший спосіб... І Ви зовсім не праві, що Вас тут не люблять, свідченням цього є кількість оцінок під Вашими віршами, в особливості під конкурсним... Оскільки Ви просили більше ніколи не висловлювати своїх думок під Вашими віршами - мені залишається лише побажати Вам усіх гараздів!
avatar
А Ви справді вважаєте, пані Ірино, що лише "запещені долею" спроможні писати про мову - душу нашого народу - яку віками плюндрували, нищили, шматували, вбиваючи у нас нашу українську ідентичність? Ви гадаєте, що лиш ті, " у кого життя без шипів" будуть писати про долю матері, серце якої крається за своїх дітей, відірваних від свого коріння, розкиданих по всіх світах?  Не ставив би я в один ряд оспівування краси полів та крик душі за тими цінностями, які споконвіку наш народ вважав своїми найбільшими святинями... Хоча це й Ваше право....
avatar
Пані Ірино, не знаю надто добре Вашої творчості, тому хочу запитати - а Ви ніколи не писали про весну і літо... не писали на теми, які вже колись хтось підіймав? І ще - чи вважаєте кожен свій вірш актуальним, таким, який торкнувшись душі людської - проросте в ній зерном добра, правди і любові, і буде спроможним змінити цей світ на краще?...
З повагою, Мартин
avatar
І про любов уже багато написано, і про рідну мову, і про красу природи, і про зорі небесні... всі теми не нові... А про що "нове" тоді писати, пані Ірино?
avatar
Дякую, пані Галино, що завітали у нашу сільраду! ;)
avatar
Чого лиш не буває... ;)
avatar
Як щиро вірити у Диво - реальним стане і неможливе!
avatar
Нехай щодня нове світання в душі розпалює кохання!
avatar
Дякую, пане Іване! Хоча деколи цей крок може бути тривалістю... у ціле життя...
avatar
s-8 Життя - це справді диво!
Але не аксіома.
Комусь - мов з пекла димом,
Комусь - рай в ріднім домі,
Усі заходим в дверці -
За ними щастя й біди,
Хтось зігріває серцем,
Хтось - світ весь ненавидить...
Життя, як диво дивне,
Хтось п'є  його медами,
Комусь воно противне,
Важкий на серці камінь...
Під Господа покровом
Усіх зціляє Слово,
Усіх єднає мова -
Це мова лиш Любові!
avatar
Хай буде так і буде вічно...
Я Вам також добра лиш зичу!
avatar
Та я увесь, Наталю, пронизаний духом карпатським, адже народився у Прикарпатті, і нині з вікон нашої оселі видніються гори...
avatar
Дякую, Наталонько! s-16
avatar
Дякую, пані Катерино, за Ваші крилаті побажання!
avatar
Дякую, пані Галино, за добрі слова!
avatar
Коли писати серцем - завжди так виходить...
avatar
Так, це прекрасно, коли двоє під одною парасолею, під одним дахом, під одними на двох небесами...
avatar
Пані Ірино, пошук ключів до серця Коханої може тривати ціле життя... що не день - новий ключик...
avatar
Дякую, пані Галино! Вам також весняного натхнення!
avatar
і я в цім вірші теж про ЦЕ... ;)
avatar
Дякуємо щиро за це іскристе побажання!
avatar
Усім Вам, мої милі анумочки, сердечно дякую за Ваші щирі слова на адресу мого віршика! s-7
На жаль, через якісь технічні проблеми не можу усім відповісти персонально...
avatar
Приємно, пане Юрію, що Вас зворушили мої слова...
avatar
Так, Оксаночко, не тільки... хоч доля й знову закинула мене на інший край світу...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz