Щось на "анумо" сумно стало Напевно всі пішли по брами, То де ж дівчата білолиці? Пішли мабуть на вечорниці... І на "анумо" вже нікого І нам напевно в сни дорога... З надією, що нашу Дашу Потішить жарт у жанрі вашім
Чомусь себе побачив в тому вірші Бувало все...і краще, а чи гірше Час гоїть рани довго...просто факт, Та шрамів не позбутися ніяк
Останні рядки відрізняються від загальної картини Може так краще? І лиш говорять- час лікує І біль мине й розчарування Та все ж мене це не хвилює, Бо час несе лише страждання