Я знов пишу рядки посеред ночі, Пишу про те, що кожну ніч я сам, Весь час перед очима твої очі, Не поряд ти, далеко ти...десь там...
Минають дні, що схожі всі на тіні, Минає час, летить без вороття, А ми ж такі однакові й відмінні І в кожного своє труднЕ життя
Я кожну ніч продовжую писати Про тебе, про твій голос-ніжний спів Кажу в рядках, про що не встиг сказати Коли тебе над прірвою зустрів
Тоді, намарно, захотілось жити Я ж дотепер один і ти сама Я мрію, лиш не хочу вже любити Любов - лиш міф,- їх наяву нема.
|