Любов-міф

Я знов пишу рядки посеред ночі,
Пишу про те, що кожну ніч я сам,
Весь час перед очима твої очі,
Не поряд ти, далеко ти...десь там...

Минають дні, що схожі всі на тіні,
Минає час, летить без вороття,
А ми ж такі однакові й відмінні
І в кожного своє труднЕ життя

Я кожну ніч продовжую писати
Про тебе, про твій голос-ніжний спів
Кажу в рядках, про що не встиг сказати
Коли тебе над прірвою зустрів

Тоді, намарно, захотілось жити
Я ж дотепер один і ти сама
Я мрію, лиш не хочу вже любити
Любов - лиш міф,- їх наяву нема.