люба пані Oksankо, Ви зауважили головне - "Страшна риса - лицемірство" - саме про це, САМЕ! про це і я... лицемірство, лукавство і всілякі "зафасадні козні" - це ознака пекла, яке, як відомо - починається не десь, а тут, у кожній конкретній людині, як і "рай", чи Небеса - у залежності від схильності людської, її "сердечних уподобань" і потреб... слова і навіть вчинки - не мають значення, єдине ЗНАЧЕННЯ МАЮТЬ МОТИВИ - слова і вчинки - похідні од внутрішніх мотивів "діяльності" духа людського (кожного окремого)... МОТИВ - заради чого НАСПРАВДІ вимовляються якісь слова чи діються якісь вчинки - за цією істиною і відбувається ВИБІР... а зовнішній мармур і "мур-мур" - просто лушпиння і полова... порожні "плєвели"... облущаться і облетять, як ніщо...
дякую Вам за відгомін - це саме той момент, про який я і кажу, висловлюючи сподівання відчути, знайти! - БЛИЖНІХ мені по духу людей... заради цього і публікую-ся...)))
"створювати поезію - що не так у цьому виразі - як на мій слух то створювати поезію - занадто "грубо-матеріальний", "діловий" підхід... "робочий"... формальний, чи що... ніби ВИГОТОВЛЯТИ...
ваші враження, які ви вважаєте за потрібне висловити, я за критику не маю, тому ваш висновок стосовно мого ставлення до критики є необгрунтованим (тут "г" слід читати як у слові гедзь...)
На Ваше запрошення, подивимося, що тут можна написати… і так, він і вона – біля моря… можна і банальну тему подати оригінально і вона заграє новими барвами, але … допустимо, це згадка, чи мрія – але перші два рядочки – такі самі затоптані іншими «пляжниками», як і пісок біля води… Морське повітря ніжить шкіру, пісок теплом торкає ніг -- так може «починати» 13-15 літній «юноша пилкій» і йому це можна і треба вибачити, але не вам…
зав'язане на стегнаг, зліва, - що таке «стегнаг» - не знаю… парео - пляжний оберіг… - якщо бути вашим адвокатом, можна списати це на ніби-то навіть спробу іронізувати… що ж, вважатимемо це такою спробою…
Та бриль здійняв легенький вітер, поніс у небо в молоці,– бриль – солом»яний, важкуватий для «легенького вітру», щоб аж у небо поніс...якщо ж капелюшок жіночий легенький – то може зняти… а от «поніс у небо в молоці» - просто набір окремих літер…
а ти біжиш, не знаю звідки, тримавши мушлю у руці… - біжиш – дія у теперішньому часі, а одночасна з нею «тримавши» - форма минулого часу… спробуйте так самі – бігти зараз – тримавши колись…
цього задосить для того, щоб поставити вам заслужену двійку…
о, пане Анатолію! дуже подивували (приємно) мене Вашим коментарем... не те, щоб "все" - але коли наступає пора отримувати відповіді на питання, які вперто цікавили усе життя - коли "відкривається Істина" - це стан, який можна дорівняти до натхнення...