Пт, 22.11.2024, 13:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

МАР-МУР


зовні мармур – «мур-мур» і позолота: не озирайся – йди, бо озирнешся – і, як дружина Лота, станеш стовпом соляним назавжди… зовні лише! мармур, а всере́дині – порожня луна, тисячократ-на… фасадне мур-муркотіння, а за вивіскою – рик! і знавіснілі голодні тіні… …навчишся бачити проз лаштунки-завісу – почнеш боятися голосів людських у соборно-храмовій безпорадності лісу… мур-мур… штучний мармур – наклеєний глянець, «гламур», а за привабами – залізобетон, мертвотно-сірятинний однотон... личина, фарба! марафет… полива – гра підміни понять з уявою підступно зрадлива… мур-мур – лицемірний фасад, а під личиною – ад: мимо йди, бо… назавжди ад – це таке собі місце, де брехня полюбила зло – не від Початків було, але – стало… …справжній мармур, як і справжня людина – прозірчасто-плинний із середи́ни: на дотик – живе Тепло, на позір – загусле, вречевлене Світ-ло 03.07.2013

Додав: LedyDelfin (03.07.2013) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3180 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): світло, залізобетон, Тепло, Людина, мармур

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
1 malovana • 10:43, 03.07.2013 [Лінк на твір]
справжній мармур,
як і справжня людина –
прозірчасто-плинний із середи́ни: 55555
avatar
2 LedyDelfin • 10:45, 03.07.2013 [Лінк на твір]
так... але - "днем з вогнем"...
avatar
"Де брехня  полюбила зло -
не від Початків було,
але -стало..." Валентина С.
І пішло світом гуляти,
І не зупинити його,
Не наздогнати...
Але ти намагайся,
здаватись не час.
Тепло завжди
Чекає десь нас.
Ось ризикнула дати вам ,пані Валентино,віршований
коментар,якщо щось не так зрозуміла ,вибачте. up plus1 55555
avatar
4 LedyDelfin • 11:20, 03.07.2013 [Лінк на твір]
якщо дозволите - крихітна правочка, пані Галю:
"Тепло завжди
Чекає нас. -
усередині нас..." - отак ми з Вами "відкололи" дуетом)))

дякую вам - за інтерес і співтворчість...
avatar
Повністю погоджуюсь з вами ,що тепло відшукати
всередині самого себе здатен кожен,було б БАЖАННЯ,
avatar
6 Asedo1949 • 14:27, 04.07.2013 [Лінк на твір]
"мур-мур…
штучний мармур –
наклеєний глянець, «гламур»,
а за привабами – залізобетон,
мертвотно-сірятинний однотон..." Для мене у цих рядках все наше життя і наша влада. Справді все тільки "наклеєний глянець" і за тим гламуром вже не розібрати справжньої душі маленької людини. Вражена! 55555
avatar
8 LedyDelfin • 19:58, 05.07.2013 [Лінк на твір]
дякую, пані Катю... цікаво Ви побачили тут такий нюанс... і мені показали...
avatar
7 Abigel • 17:39, 05.07.2013 [Лінк на твір]
Художні образи у Вашому вірші, пані Валентино, цікаві, глибокі... Щось у них є. Вони наче й зрозумілі, але не позбавлені деякої загадковості. Але, гадаю, трохи Ви перегнули палицю з художнім розмаїттям у межах одного твору, з нагромадженням образів та ін., маючи на меті, певно, досягнення неординарного звучання вірша. Я сама за оригінальність і непересічність. Але в цьому плані потрібна обережність, на мою думку. А то так можна себе перемудрити, створюючи поезію. Не дуже розумію дефіси: "тисячократ-на", "Світ-ло"... Але нехай. Вірш читати було цікаво. Тому ставлю "5")
avatar
9 LedyDelfin • 20:07, 05.07.2013 [Лінк на твір]
створювати поезію? не розумію, як це - "створювати поезію"... щоб це не означало - мене це не стосується...
avatar
10 Abigel • 21:57, 05.07.2013 [Лінк на твір]
А що не так у виразі "створювати поезію"? Вірш - це твір. Художній твір. Не дарма ж таке позначення існує. Ви - автор цього вірша, а, значить, Ви його створили.
А ось критику сприймаєте недобре...((
Чим я Вас образила?
avatar
11 LedyDelfin • 22:51, 05.07.2013 [Лінк на твір]
ваші враження, які ви вважаєте за потрібне висловити, я за критику не маю, тому ваш висновок стосовно мого ставлення до критики є необгрунтованим (тут "г" слід читати як у слові гедзь...)
avatar
19 sheva • 02:55, 14.09.2013 [Лінк на твір]
Багато, а про що?..
avatar
12 LedyDelfin • 23:29, 05.07.2013 [Лінк на твір]
"створювати поезію - що не так у цьому виразі - як на мій слух то створювати поезію - занадто "грубо-матеріальний", "діловий" підхід... "робочий"... формальний, чи що... ніби ВИГОТОВЛЯТИ...
avatar
13 Abigel • 01:26, 06.07.2013 [Лінк на твір]
Пані Валентино, я Вас не ображала. Просто висловила свою думку. Не треба було? То й нехай. Вибачте. А то Ви вже мені і неввічливість, і нав'язливість, і недоброзичливість закинули... Але перша й остання - то з Вашого боку до мене. Та ще й плюс - неповага. Бо кожна людина має право на власний погляд. І його треба шанувати. Я не пам'ятаю, коли на цьому сайті мої коментарі "мінусували", хоча я критикувала твори інших поетів. Бо стараюся нікого не образити. І не дозволяю собі не дякувати хоч би комусь із тих, хто коментує мої твори. І всі ввічливі люди зазвичай так роблять. 
А я ж добре відгукнулася про Ваш вірш, поставила Вам найвищу оцінку, тільки трохи зауважила, що мені не подобається... Зауважила скромно й ненав'язливо (бо лише автор твору вирішує, що і як у ньому має бути, це загальновідомо). А Вам добре було читати коментар пані Катерини не лише тому, що вона аналогію там якусь віднайшла, а ще й тому, що вона Ваше самолюбство не зачепила. А мій Вам не сподобався, бо там - краплинка "не того". Не коментуватиму я більше Ваші твори, не переживайте. Я не хотіла відповідати взагалі, але вирішила таки висловити свою думку. Неприємно було читати Вашу відповідь, чесно. Вибачте. Усього Вам доброго.
avatar
14 LedyDelfin • 07:37, 06.07.2013 [Лінк на твір]
." Бо кожна людина має право на власний погляд. І його треба шанувати" - я САМЕ ПРО ЦЕ І КАЖУ!!!!!!!!!!
avatar
15 oduvan4ik • 14:10, 06.07.2013 [Лінк на твір]
Любі анумівці, не будемо сваритися у переддень свята Івана Купала! Кожен автор пише так, як відчуває і лише йому відомо, які образи чи порівняння доречні у його творі. Адже вони (образи) не просто так з'являються в авторській уяві - все взаємопов'язано і в цілому створює відповідний орнамент твору.

…навчишся бачити проз лаштунки-завісу –
почнеш боятися голосів людських
у соборно-храмовій безпорадності лісу…- 91_smile-2 Сильно звучить, як і сама ідея твору. table-9 s-12
avatar
17 LedyDelfin • 07:45, 10.07.2013 [Лінк на твір]
дякую Вам, Наталю yes :)
avatar
16 Oksanka • 16:36, 09.07.2013 [Лінк на твір]
Цікавенний вірш...Страшна риса лицемірство. Твір взагалі дуже образний, насичений. І що характерно дає змогу "бачити себе" для кожного читача "особисто"...ну як би приміряти чи що... up
avatar
18 LedyDelfin • 07:58, 10.07.2013 [Лінк на твір]
люба пані Oksankо, Ви зауважили головне - "Страшна риса - лицемірство" - саме про це, САМЕ! про це і я... лицемірство, лукавство і всілякі "зафасадні козні" - це ознака пекла, яке, як відомо - починається не десь, а тут, у кожній конкретній людині, як і "рай", чи Небеса - у залежності від схильності людської, її "сердечних уподобань" і потреб... слова і навіть вчинки - не мають значення, єдине ЗНАЧЕННЯ МАЮТЬ МОТИВИ - слова і вчинки - похідні од внутрішніх мотивів "діяльності" духа людського (кожного окремого)... МОТИВ - заради чого НАСПРАВДІ вимовляються якісь слова чи діються якісь вчинки - за цією істиною і відбувається ВИБІР... а зовнішній мармур і "мур-мур" - просто лушпиння і полова... порожні "плєвели"... облущаться і облетять, як ніщо...

дякую Вам за відгомін - це саме той момент, про який я і кажу, висловлюючи сподівання відчути, знайти! - БЛИЖНІХ мені по духу людей... заради цього і публікую-ся...)))
avatar
20 sheva • 03:05, 14.09.2013 [Лінк на твір]
Де ви, пані Валентино,  тепер?..
Лиш на одному сайті Вас бачив нещодавно...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz