люба Oksankо, це момент зародження ідеї вірша... як і момент зародження алмаза (іншого кристала) у товщі земній - дуже витончений і прихований глибоко процес...
«Слабкодухі, прошу, не спіть: Недалекий-бо час пророчий». -- так... недалекий вже час "ПЕРЕХОДУ", відчутно наближається... поети - "чують", чому і доказ сильний і досконалий вірш Ваш, пане Олеже...
дякую Вам радісно, люба пані Тетяно! так важливо знати мені, що Ви - приймаєте цю мою "трагікомедію"... (нашу з Данте... )... лев і вовчиця - які змушують Данте спуститися з пагорба, який вів до неба і світла - у долину тіней... чи змілося з тих пір що? хіба розрослося і знахабніло настільки, що Данте зараз тільки за голову взявся б...