та, пані Галю, Кассіопея була таким промовистим небесним символом... але ж - вітер... вітер... у вітру свої права і замисли... усе правильно і мудро... "слідом за силами творіння ідуть сили руйнації..." дякую Вам...
коментарі оцінюються тільки як "хороший" - це +1, і -навпаки - мінус... п"ятірочка з"явиться, якщо під віршем, який Вам сподобався, Ви "клікнете" на "сердечка" - п"яте - останнє зліва - це якраз +5... перше зліва - одиниця... і відповідно: друге зліва - двійочка і т.д.
Ви не побачите "свою п"ятірочку", але під віршем, у "звіті" - "оцінили" з"явиться одиничка - червона, чи цифра на один виросте, якщо вже оцінювали до Вас... якщо ж ви оціните менше, чим на 5, то сердечка стануть "надкушеними", трохи почорніє п"яте з них...)
якщо маєте на увазі підвищення комусь репутації - то внизу під кожним віршем є така жовтенька "клавіша", на якій написано "підвищити репутацію" - клікаєте, вискочить табличка - побачите, там є рядочок "підвищити репутацію" - нічого писати не треба і не треба вибирати, якщо Ви вирішили підвищити репутацію,(здається, точно не знаю, - скільки разів "клікнете" - внизу таблички на "клавішу" - ЗАСТОСУВАТИ, на стільки й підвищиться репутація того автора, якого Ви так пошановуєте за якийсь прекрасний вірш...)
так само й подаруночка одіслати можете - під віршем жовтенька така клавіша "надати подарунок"... клікаєте, відкриється "меню" подарунків - вибираєте (клікаєте на ньому - на получичці там, чи соняшникові - що обираєте), відкриється ще одна табличка уже з вашим "подарунком", пишете в білій рамочці "за що" і клікаєте на "клавішу" - "ДОДАТИ" - і автор, симпатичний Вам, отримає подарунка...
люстра - може це все, що залишилося від тих пір, коли предмети у цій кімнаті поєднувалися, переплітаючи нерозривно, здавалося тоді, свої тіні... а кава... що ж, можна зварити іншу каву... вона і зігріє вихололу до часу філіжаночку...
плюсики у коментарі - замість Наталі, якщо дозволите - у куточку кожної рамочки є два "кулачки" - один великим пальцем показує догори - це плюс, другий - до низу - це мінус... наводите стрілочку (курсор) і клікаєте (мишкою, лівою клавішею) - от і буде плюс за коментар... мінусами, чогось так мені здається, ви послуговуватися не будете... хіба випадково переплутаєте "кулачки"...
такий милий вірш - хоч і полякав усіх вітрище, але, виявляється, то він жартома... усі дружно (хто прочитав) - "піймали" незабутню емоцію, з дитинства, (вірш схожий і на казочку народну, і на "першовірші" із "Читанки" -- вважала б для себе найвищою "славою" і визнанням, якби котрий із віршів моїх опинився в "Читанці"... але таке неможливо, зрозуміла річ...) і щиро посміхнулися - в усіх куточках України і планети, і лагідно засяяли ізсередини...
люба пані Людмилочко! а тепер гляньте, як просто Ви заперечили свою... свою... недооцінку Ваших же власних "конструктивних" можливостей... хоч і вважаєте, що Ваш "прилад" розраховано на 220, але ж "нутром чуєте глибину" на 550!!!! оце і є - перспектива і резерв! і "конструктивний допуск"!!!
як я радію Вашому коментареві! насамперед, Вашій "згоді, налаштованості" приймати "інші діапазони"... бо найгірше, коли хтось намагається когось "примусити" вібрувати на СВОЇХ хвилях... і все, що не сприйнято одразу, як ніби каша манна, без зусиль, - вважає "неїстівним" впринципі, і дорікає "кухарю", а не собі, лінивому "пожувати"...
я сприймаю твори інших поетів - асоціативно... слова, ритм, навіть ідеї, які "рухали" свідомістю іншого автора - залишаються за словами, якими він хотів їх передати, матеріалізувати і зробив, як дозволив йому досвід і рівень майстерності на даному "кроці" його творчого шляху... тому у мене майже не буває претензій до форми викладу... бачиш, інколи, що слово якесь не таке вскочило у текст колеги, не в загальному енергоритмі "дзвенить", але ж хіба то так уже й важить... всі ми - вчимося у процесі, осмислюємо "на ходу" - а інакше і не вийде...
знаєте, пані Людо, так радію, що не самотня і не "отвергнута" з такими, як мені бачиться, простими і "незамисловатими" віршами моїми... дякую Вам! цей "Дух Втрати" - один із "найзаплутаніших" марень моїх... але Ви його "відчули в глибину" (і ще "наші")... це для мене - бальза-а-м...