ВРЕШТІ
врешті решт –
ми окремо з тобою,
і взаємно щасливі
обоє
володіємо,
чим уміємо…
невдоволень відкинуто
ноші:
ти
я
безвідносно хороші…
тобі
дісталися грОші -
грошІ...
мені –
необмежений простір
моєї
душі…
25.11.2012
Додав: LedyDelfin (02.12.2012)
| Автор: © Валентина САВЕЛЮК
Розміщено на сторінці : Життя... , Савелюк Валентина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2317 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): простір , Гроші , душа
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА