Дякую Вам, пане Петре, за коментар та зауваження.Що до джмелів, то моя помилка, в дуплах живуть шершні, пам'ятаю в дитинстві від них мені дісталося.Заходьте ще, буду радий Вас бачити.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пані Катерино, за візит та коментар. В часи депресії , щось не пишеться оптимістичне.Ваша правда, доки живе надія, доти й живе людина.Заходьте ще , буду завжди радий.Творчих Вам успіхів та наснаги!
Сумна картина покинутих та вимираючих сіл. Не можна цього зрозуміти ні серцем ні розумом.Така благодатна земля і народ з діда-прадіда хлібороб стали тепер нікому непотрібні.Нинішнім можновладцям жадібність до грошей розум відібрала.Україна без села немає майбутнього...Дякую Вам за твір, щемно зачепило.
Гарний філософський патріотичний твір.Мені пригадались В.Симоненка ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ
Гранітні обеліски,як медузи, Повзли,повзли і вибилися з сил— На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. Мільярди вір зариті у чорнозем, Мільярди щасть розвіяні у прах. Душа горить.Палає лютий розум. І ненависть регоче на вітрах. Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо,від прокльонів посіріле, Напевно б,репнуло від сорому й хули. Тремтіть, убивці!Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил. Ви чуєте?На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил! Уже народ—одна суцільна рана, Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Розтерзані, зацьковані, убиті Підводяться і йдуть чинити суд, І їх прокльони, злі й несамовиті, Впадуть на душі плісняві і ситі, І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд!
Дякую Вам , пані Катерино, що завітали та залишили відгук.Це опубліковано мій варіант під впливом почуттів від ознайомленням з офіційним текстом, котрий можете почитати у Вікіпедії.Заходьте ще, буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пані Таміла , за про читання та відгук.Написати цей твір мене спонукали ті почуття, що виникли під час ознайомлення з історією написання гімну України.Всі ми усвідомлюємо, що за основу гімну взятий текст П.Чубинського, але чи багато хто знає, що з того тексту майже нічого не залишилось.Наша влада вихолостила його суть , викинуто згадки про Сян і Дон, Карпати, Чорне море та Дніпро, викреслено імена історичних героїв, що кликали нас до боротьби.А найганебніший внесок зробив Кучма, викинувши взагалі згадку про українців, як націю . замінивши "браття українці" на "браття молодії", крім того, він урізав текст на 2\3, залишивши один куплет та приспів. З тих пір і лунає скрізь куций текст , котрий нічого в собі ні історичного, ні громадянського, ні патріотичного не містить. Ось така вона історія.
Так, пані Катерино, історія нам повторює криваві кола, а ми ніяк не можемо її зрозуміти та зробити правильні висновки.Тодішні буржуї соціалісти чубились у Центральній раді за булаву, а від ворога країну ніхто з них не пішов захищати, а послали дітей простого люду, майже з голими руками.Таке воно і зараз коїться...
Чудова твір, роздумливо-розважливий, хоч і на побутовій темі.Є декілька ремарок: "всім перехожим" русизм змініть на просто "перехожим", "сигареток" теж віддає русизмом, на українській "цигарок" .Взагалі добре так.
Життєво.Багато зараз у нас нас таких лев'ячих законів, за якими виходить 2+2=5, а 5 - 2=1, всі за ці закони голосують і за ними й звітують, і живемо за ними.
Правдиві, Ваші рядки.Хочу доповнити тим, що ці ж безбатечки - байстрюки не тільки в лугандонії, вони по всій Україні при владі.Викохала їх мати на своє горе, як зозулят...
Гарний патріотичний твір, щирий, глибинний.Погано, що доводиться вивчати Україну по шпиталях,але ще гірше , коли її вивчають по цвинтарям.Війна робить не людей не тільки ворогами, але буває інколи вороги становляться друзями.
Уже на небі стане скоро тісно, від сотень сотень тих героїв, що впали на кривавім полі битви, здається, й ліку їм немає.... Дякую Вам, пане Юрію за щемний твір і память про героїв.
Дякую Вам, пане Петре,за відгук та коментар. В 1947 році то була третя, і дай Боже остання, хвиля голодомору.Якщо Вас це горе зачепило, то все знаєте.Звичайно, краще б його не знати... Заходьте ще, буду радий Вас бачити.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пане Іване , за прочитання та коментар. Добре що є люди , які розуміють причини всіх наших трагедій...Заходьте ще, буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дуже світлий весняний ранок,віє теплом і оптимізмом. Не хочу бути нав'язливим, але мені здається кінцівку можна трохи підрівняти: ...неначе птах змахне крилом, розвіє сон ранковий мій. Але право завжди залишається за автором.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('