Мені імпонує закінчення Вашого вірша, і якщо у Вас є ще такий сильний порив, і жага до життя, то надія Ваша ще не пішла за водою, вона просто жде слушного часу. Сподобалось!
Дякую Вам, пані Катерино, за візит та коментар. В часи депресії , щось не пишеться оптимістичне.Ваша правда, доки живе надія, доти й живе людина.Заходьте ще , буду завжди радий.Творчих Вам успіхів та наснаги!
Гарно, пане Олесю! Особливо це - "Тріпочуть струни безголосі, На серці скніє порожнеча,"
А третій катрен, особливо : "Думки заплутались в роках, Рояться мов джмелі в дуплі." не годиться, не римується, не правдиво. Джмелі живуть не в дуплах, а в старих мишачих нірках. Наснаги Вам! З повагою.
Дякую Вам, пане Петре, за коментар та зауваження.Що до джмелів, то моя помилка, в дуплах живуть шершні, пам'ятаю в дитинстві від них мені дісталося.Заходьте ще, буду радий Вас бачити.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Не здавайся журбі. І якщо на тобі Хоч один є листок, Не здавайся журбі – До життя є місток,
Де живе джерело Там, завжди на віки. Й щоби там не було – Не розслаблюй руки,
А твори, хоч би щось, Хоч маленьке, просте, Щоб тобі не здалось: Уже все… . Уже все…
Бо не все із Христом. Він – живе джерело. Ти іди на пролом: Що би там не було,
Щоб ти знову жила, Бо то правда свята. В руку віри взяла Нескінченні літа.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")