Цікаво задумано! Таке знаходимо і у П.Тичини ( Мов золото — поколото, Горить-тремтить ріка, як музика....), В. Хлєбнікова ( У колодца расколоться Так хотела бы вода, Чтоб в болотце с позолотцей Отразились повода..) і т.д. Творіть!
Дякую всім за коментарі! Чомусь прийнято визначати рамки існування -від і до, але не тільки тривалістю життя визначається ж наша суспільна роль, найважливіше те, що було між цим "від" і " до",