Ти музику чуєш в напоєних небом струмках, мовчанні симфоній, солодкім полоні у маревах свого безсоння, в якім безборонна, у рідних, коханих руках. Зриваєшся в світло. Шалено пульсує у венах прозріння і вище, уже не лякають вчорашніх надій попелища, а сни твої віщі пронизують темінь. Крізь нас пролітають усі непокірні вітри, бентежать уяву, розбуджують трави, що ніжаться в сонці ласкавім, на ранок зростають в нестримності рим. Встеляєш словами, що линуть з небесних осель, стежину до серця, яке крізь моря й океани до тебе озветься у ритмі інерцій весняних новел. На кінчику пензля незримого Майстра згори краплина бажання, яке розцвіте в твоїм серці у лоні світання, неначе останній безумного шалу порив...
Час біжить невблаганно крізь мізки, Не збагнути - де сон, а де яв? Світло істин, здається, вже близько, Світ втомився від протистоянь. Хмари в небі блукають безтямно, Обпікають жалі, як вогнем, Залишаю всю Суть між рядками - Чи колись її хтось осягне?... Я у мороці білім самотньо Знов шукатиму пристань для мрій І слідами чиїмись усоте Йду наосліп назустріч Зорі, Що осяє в пітьмі цього світу Мій тернистий, потомлений шлях, Душу світлом по вінця наситить - Я вже бачу це сяйво здаля. Серцем чую - лунає у висях Дивна музика янгольських сфер, Світлом істин душа вже іскриться - В цьому сяйві живу відтепер!
...нехай це Вас зовсім не засмучує, любий пане paliychuk... - і я не вмію... але я так люблю Ваші відгуки-коментарі щирі, "виконані" прозою... - чесно-чесно...
да... музика струмка... - це так... справді гарно... усі струмочки - світлі душі... дякую тобі, Роксолано...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
