Нд, 15.06.2025, 20:30
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

ПРОЗРІННЯ І ВИЩЕ



Я  музику  чую  в  напоєних  небом  струмках,
мовчанні  симфоній,
солодкім  полоні  у  маревах  свого  безсоння,
в  якім  безборонна,
у  рідних,  коханих  руках.

Зриваюсь  у  світло.  Шалено  пульсує  у  венах
прозріння  і  вище,
уже  не  лякають  вчорашніх  надій  попелища,
а  сни  мої  віщі
пронизують  темінь.

Крізь  нас  пролітають  усі  непокірні  вітри,
бентежать  уяву,
розбуджують  трави,  що  ніжаться  в  сонці  ласкавім,
на  ранок  зростають
в  нестримності  рим.

Встеляю  словами,  що  линуть  з  небесних  осель,
стежину  до  серця,
яке  крізь  моря  й  океани  до  мене  озветься
у  ритмі  інерцій
весняних  новел.

На  кінчику  пензля  незримого  Майстра  згори
краплина  бажання,
яке  розцвіте  в  моїм  серці  у  лоні  світання,
неначе  останній
безумного  шалу  порив...

Додав: Валькірія (17.01.2013) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Метафізика

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2498 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
avatar
1 suziria • 19:05, 17.01.2013 [Лінк на твір]
...неначе останній
безумного шалу порив...
назустріч коханню...
avatar
назустріч коханню, мов світлу світання, йдемо ми усеньке життя...
avatar
3 malovana • 20:15, 17.01.2013 [Лінк на твір]
yes таки
avatar
таки так yes
avatar
5 LedyDelfin • 21:51, 17.01.2013 [Лінк на твір]
могутній світопорив...

На кінчику пензля незримого Майстра згори
краплина бажання,
яке розцвіте в моїм серці у лоні світання ... yes
avatar
Нехай розцвітає, лиш не слід забувати деколи підливати, аби добре квітувало і згодом наповнювалось життєдайнми соками...
avatar
7 paliychuk • 00:08, 18.01.2013 [Лінк на твір]
Не погоджуюся що могутнiй. Скорiше вимальований акварельними фарбами кохання порив до висот людського буття.
avatar
Мабуть, кожен бачить тут щось своє...
avatar
8 Asedo1949 • 00:47, 18.01.2013 [Лінк на твір]
Яка   гарна   квітуча  і   вже  весняна   лірика!  Браво! 55555
avatar
Весна, насправді - це стан душі, коли у серці не йдуть дощі...
avatar
9 Roksa • 03:54, 18.01.2013 [Лінк на твір]
Гарнооо ж як!
avatar
Та ж казала повертатись, ось я і повернулась... ;)
avatar
10 Oksanka • 09:42, 18.01.2013 [Лінк на твір]
Я чую музику у Ваших віршах,бачу світло, відчуваю непокірні вітри. Я вже не дивуюся цьому бо давно вірю в те , що поезія може так впливати на людину. Тим більше така поезія...Щиро дякую 5555 Вам.
avatar
Дякую, Оксанко, за такі приємні слова на адресу мого скромного віршика, надихаймося!
avatar
11 zov1968 • 10:21, 18.01.2013 [Лінк на твір]
Пульсуючий ритм і гарні образи-думки. Чудово!
avatar
Деколи щось таке пульсуюче виходить з мене...
avatar
враження спокою, смиренності... 
немає хвиль внутрішніх
за вірш 5!
avatar
Так, Наталю, мабуть, у цім вірші я й справді спокійно гойдалась на незримих хвилях чуттів...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz