А щастя вирина з нікуди, якщо тебе кохає-любить, воно ізрання на сторожі, планує день тобі погожий, ховає недруга подалі, бере на себе всі печалі, змиває з неба колір жАлю - і день яскрава акварель.
Та це не ніжний менестрель, що утішає безтурботно: його немає, де скорботно жаліються на відворотнє, із року в рік і день-у- день, то ж змінить тон своїх пісень, і не питай, чому, чому, ти сам сховав його в пітьму…
А день, прикрашений в коралі, воно сховає без моралі...
а ми шукаємо, не знаєм, що вже було чи , може, тут, стоїть, всміхається, жартує, бо щастя ось, а ми на суд життя кидаємо ваги, ну де знайти, ну, де знайти....
а, мо', шукати і не треба - воно само прийде до тебе, коли настане час світань, коли душа чкурне за грань, де світло й тінь, вогонь і лід, комети хвіст лишає слід, де сон і яв сплелись в одне - там щастя нас не обмине!
У всіх своя доля, у всіх своя справа, одним - йти наліво, а іншим - направо, хтось прагне життя все в багнюці провести, а інший майструє і парус, і весла, і крила гартує для довгого лету - так, долі є різними, навіть в поетів...
у 22 життя сміється, у 35 уже здається, а у мої не 25, всі дні уже ,як ковалІ... так поспішають, бо малі лишились тільки молоточки, частіше чуються дзвіночки...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")