І я люблю! Гарний вірш. А що до теми, так діло ж не в тоому, що тема не нова.Кожен автор по різному подає її, поєднує слова, вкладає свою енергетику...вірш звучатиме завжди по різному.
Дуже сподобався вірш. Повернув мене у дитинство... Візьму на себе сміливість запропонувати Вам закінчення останнього катрена таким-Чому на скронях срібні волосинки Натхнення Вам.
Вірші мені сподобались. Легко. От у другому вірші у першому катрені наголос звучав би краще(на мод думку)у такому варіанті: Не відірвать очей -- яскраве диво -- Берізка білокора під вікном На сонці грає барвами мінливо, Чарує й мов прощається з теплом