Мила пустунка
Осінь, маленьке бешкетне дівча, Вітром гасає в безгоміні саду. Перли медові брост́ей винограду, Збившись, намистом звисають з плеча. Гойдалку вправно зладнавши в гіллі Із павутинної вдячності літу, Радісно зблискує в сяйві розсвіту. Хмар розриваючи сірі кулі. Сміх оксамитовий в неба ясу, Спурхує дзвінко з дахів голубами. Сиплеться в ліс і рясніє грибами, Що на кашкетах леліють росу. В сонячну фарбу, долоньки малі Шко́да умочить. В ту ж мить п’ятірнею, Клена листочок впаде на алею… Мила пустунка, розтане в імлі.
Додав: mikolachat (16.10.2013)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1659 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА