Рада візиту дорога п. Галино. Дорогою до дому і на роботу я милуюся цими принадами осені. Вони моє натхнення!Скажу більше-ліки, як противага дощовій погоді. Але ж погодьтеся, що жоржини і айстри прекрасні і яскраві завжди.Щиро Вам дякую.
П. Катерино доброго дня. У цю пору на мене,нажаль, нападає хандра. Борюся з нею, що є сили. Як не дивно а муркотіння котика піднімає настрій.Дає відчуття рівноваги чи що... Щиро Вам дякую за добрий відгук
Чудовий вірш п. Катерино. У Вас світла душа...болить за людей,за народ. Я би хотіла продовжити обговорення проблеми, яку підняв п. Василь. На мою думку українська пісня жила , а головне процвітала, до поки жили українські села. Сільські весілля, вечорниці з "гармошкою". Все ж це ще і я "застала" у своєму житті. 10 років живу у місті- люди іші, розуміння інше і спийняття теж інше.Не вірно звертати усе на кризу у державі.Та доречі кому і коли співати народну українську пісню, коли всі поїхали у талант- шоу.
Так у кожного своє призначення у цому житті.Та невже ми приречені..???Але ж чинемо супротив, щось із чогось вибираємо...а в результаті"Долгие проводы-лишние сльозы" Мені припали до душі Ваші роздуми, хоча напевно це ствердження.
У свої роки я вже зрозуміла, що цілі народи мають своє" клеймо". Але ніколи не була принциповою до того, якою мовою розмовляють українці. Є набагато нагальніші і глобальніші проблеми нашого суспільства. Пане Олесь і за тему і за зміст
Та сумніваюся я ,що можливо змити ,забути, вмкреслити... Якщо жінка так і говорить то лише тому. щоб додати собі сил почати заново.Сторінки перегортаються, але відбиток у пам"яті залишається на завжди. П. Іване я люблю читати Ваші вірші. Гарного Вам дня
Я розумію. Знаєте от завжди я розчулююся коли навесні прилітають птахи. Навіть не опишу своїх відчуттів...може колись прийдуть потрібні слова. І так само переживаю момент відльоту пернатих до теплих країв. Розумію ж що така життєва періодичність цого процесу, але чомусь для мене у цьому криється особливе значення...Чудовий вірш