пані Іринко,ви правильно зрозуміли,на жаль,у мене просто не вистачає науки що до техніки написання.Може колись навчуся,а може іні.Звичайно жаль.Але я хочу написати ось про що.Була така художниця,її прізвище Приймаченко.Вона писала картини не схожі на інші.У її картинах квіти мали очі,але ж ці картини були геніальні,ними захоплювався весь світІ ці картини коштували багато тисяч доларів.ЧЯ не хочу сказати такеж про свії вірші(не подумайте такого),яхочу сказати ,що все просте може бути геніальним) не дивлячись на технічну сторону.Я думаю,що якщо провіряти форму вірша по комп"ютеру ,то лиш у деякихіз членів нашого сайту буде правильно написано.Я думаю,що це вже занадто.
пані Валентино,мені дуже сподобався вірш,гарна тема,гарно описано.але де не де рими стрибають,та й писати треба стисліше,такий довгий вірш стомлює читача.Але це тільки моя власна думка.Натхнення!
П.катрусю,я вдячна за коментар,але дозвольте з Вами не погодитись.цей вірш як на мене написаний гарно ,якщо я і помиляюся,але у цьому вірш я нічого виправляти не буду,бо цей вірш мені дуже дорогий і як вже я його написала то хай він такий і буде.бо він про найріднішу мою матусю .