Домріялися

 Батько, мати з малим сином у погожу днину

Вийшли разом проти сонця, перлися до тину.

-" От, якби знайти де гроші, люба моя мила,

У Григорія Коноплі придбали б кобилу.

( син зачув, та підсідає поближче до батька)

І на весну кобилиця приведе лошатко.

Підгодуєм кіл на 200( а ми це у змозі)

Продамо лоша Кирилу, та купимо воза"

За всі вигоди синуля завертає пальці.

І вже плани на майбутнє в голові рояться:

-" Я сусідці сіно возом привезу до хати,

І за теє мені бабця дасть конфет багато"

На що батько як підскоче, сина хвать за чуба-

" Зась тобі, бо від цукерок  випадають зуби".