* * *
Сховалось сонечко за обрій, На землю опустилась ніч, І надвечірня прохолода Торкнулась пліч.
Разками жовтого намиста Вечірнє місто виграє. Серед віконечок барвистих Є і твоє.
Воно так світиться привітно, Його не сплутаєш й на мить - Якимось особливим світлом Воно горить.
Горить воно і не згасає, До нього лину знов і знов, Бо світло те - то є безкрая Твоя любов.
*** Le soleil tourne au crépuscule Et la nuit va tomber sur la terre, La douceur de soirée circule Et frappe derrière.
Mais déjà la ville brille D’un collier si éblouissant ! Des milliers de fenêtres scintillent Tout comme le tien.
Et pourtant son éclat suprême, Je ne le confondrai jamais, Son éclat est toujours le même, Mon bien-aimé.
Il m’éclaire sans jamais s’éteindre Et je vole vers lui nuit et jour La lumière que j’aimerais atteindre, C’est ton amour.
Переклад Д.Чистяка
|