Я син держави, я тут народився У ній я ріс, у ній життя пізнав ЇЇ не зрадив, в неї я влюбився ЇЇ беріг і завжди цінував. *** Я патріот і ним завжди я буду. Сьогодні,завтра і на всі роки Карпати рідні, я їх не забуду Любити буду край свій назавжди. *** Я Українець, я патріот народу Вишивана сорочка і кобзар в руці. Вони покажуть правильну дорогу Яку пройти судилося в житті. *** Я галичанин, і я цим горджуся. Мій рідний Калуш, в ньому я живу. 16 років тому народився. У ньому ріс, його я так люблю.
Цей вірш я написав коли тільки поступив в Одесу на юриста на перший курс....десь жовтень місяць....ностальгія за батьківщиною..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал