Пане Олесю, щиро вдячна.Я приймала участь у цій молитві, було і боляче і радісно одночасно. Боляче за невинні душі а радісно, що хоча б у такі хвилини люди не поділилися на кольори шкіри, віри, нації. Бог з нами. Я також плакала.
Сумна реальність! Вже така "стабільність і ПАКРАЩЄННЯ" нам усім чесно кажучи дорого коштує. Потрібні зміни і не на словах і красивих обіцянках, а на діях. Скільки ще тратитимемо молодих людей ? Скільки ще вірити в таку стабільність? Тим часом хлопці , помираючі на Сході стабільно займають місця на цвинтарях.
Ну, у сьогоднішній ситуації якраз і показалося істинне лице хохлів і українців. Хохли тікають у РАШКУ, а як ні то в оздоровчі табори на Захід. Дудлять там пиво, відпочивають і лають Бандерів, а українці із заходу помирають на сході за їхню землю... що ще сказати?
На Бога надія,що вселить трохи розуму в мізки тих, хто нині в рашку рветься. Адже настане день, коли в Україні засяє сонце миру, і всі вони, як жуки знов захочуть вернутися додому, та чи будуть їх там радо вітати і приймати, тих-хто колись втікав, як від чуми. Я не говорю про жінок, бо вони рятують життя своїх дітей, я про чоловіків, здорових і сильних, але нажаль боягузів.
Знаєте, п. Михайле, я побачила цей вірш як досвід! Як погляд через роки на свою молодість з далини прожитих літ. Як якийсь життєвий скарб, примножений продовж всього земного шляху (хоча ви ще зовсім не пожила людина, досвіду у вас багато) яким ви ділитеся з читачем. Дуже сподобався. Наснаги вам і прекрасних нових сворів!
Гарна тема, але чомусь читається важкувато. То моє враження, п. Анно, не ображайтеся. Я б напевно зробила вірш легшим по формі, можливо з більшою кількістю катренів, але, щоб читався легше. А так як ідея дуже добра. За неї
Що ,тут ще додати? Я ось одну мрію маю... побачити українського президента чи міністра, котрий на восьму годину ранку поспішає на роботу на велосипеді, а не на кортежі з мигалками. Ось коли в нас так буде- наша держава буде називатися вільною, джемократичною Європейською країною. З надією на вибори чесного президента! Гарно, п. Катерино , і справедливо!
Знаєте, а часто ми не задумуємось про почуття тварин. А вони, як і люди, відчувають любов, біль і зраду. А також вдячні за вірність. Щирий вірш, п. Петре!
0
гарно, особливо про обійми!
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('