Пт, 22.11.2024, 13:54
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Криголам

Не б'ється твоє серце - заіржавІло.
Ти оболонка - тіло без душі.
Не пам'ятає мозок, чого йому колись кортіло.
І ти такий пустий - ти на межі.

Черствіє серце, не тримається життя...
На стільки так багато суму вже навколо.
І ти не маєш ні бажання, ані сил,
Щоб посміхатися і йти до каяття.

Ти крижаний, холодний і без почуттів.
Твої слова нікого не зігріють.
Колись хотів допомогти комусь,
Та безнадійно. Зараз так, мабуть, не вміють.

Ти як сомнамбула - пливеш по течії кудись.
І думати настільки розучівся,
Що принесе тебе у прірву зі сміттям колись,
Та здається, шо ти б цьому не засмутився.

Коли ідеш по вулиці, то холодно не від погоди.
То крижані тіла з серцями крижаними ходять.
Я намагаюсь вірити й чекати лиш нагоди,
Що прийде криголам. І перетворить ті серця у воду...

Додав: Анна_Діденко (20.05.2014) | Автор: © Діденко Анна Ігорівна
 
Розміщено на сторінці: Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1563 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): пустота, холод, криголам, Байдужість, серце

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
1 natalka7474 • 10:22, 21.05.2014 [Лінк на твір]
Гарна тема, але чомусь читається важкувато. То моє враження, п. Анно, не ображайтеся. Я б напевно зробила вірш легшим по формі, можливо з більшою кількістю катренів, але, щоб читався легше. А так як ідея дуже добра.  За неї  up hands 55555
avatar
Один з моїх перших віршів)врахую ваші побажання та зауваження)дякую! yes
avatar
немає защо)все добре


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz