Знаєте, п. Михайле, я побачила цей вірш як досвід! Як погляд через роки на свою молодість з далини прожитих літ. Як якийсь життєвий скарб, примножений продовж всього земного шляху (хоча ви ще зовсім не пожила людина, досвіду у вас багато) яким ви ділитеся з читачем. Дуже сподобався. Наснаги вам і прекрасних нових сворів!
Всім велике, щире дякую за розуміння людської душі (хай у даному випадку й моєї).
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що