ЗАСЯЄ ПОЛЮБОВНО ДО НЕБЕС

Втомились очі сльози лити,
Втомилось серце від страждань і мук.
Як лихо в горі пережити,
Що край проймає від жорстоких рук.

У нього днина сумовита,
Позбавлена спасіння рад і втіх,
І де та єдність гордовита,
Щоб край із нею скруту переміг.

Щоб серце повнилось до краю,
Вогнем любові, розумом краси,
Що болі з часом всі стирають,
Що мають блиск розмаю від сльози.

Життя для квіту світ єдиний,
Засяє полюбовно до небес,
О світе, світе швидкоплинний,
Веселий у оселях знов воскрес.

Під сонцем в тиші океану,
У лаврах ще міцніше в лад стає,
Великий, сильний без оману,
На ранок світло маючи своє.

Свій час відплакав стиснув болі,
В обіймах оживав без зайвих чвар,
Став рідним у сім’ї на волі,
Бо мав Вкраїнську душу, дух і дар.

Розміщено на сторінці: Давиденко Іван

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1237 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Asedo1949 • 21:02, 10.06.2014 [Лінк на твір] Чогось я тут не розумію... Ви цю оду склали для ДНР чи для тих, що тікають з тих місць разом з жінками і дітьми, чи для тих, що ґвалтують "Ро-сі-я", чи для тих, що воюють проти Нацгвардії, а хлопці зі Львова, Тернополя, Франківська і т.д. вмирають, захищаючи їхні домівки і рідну землю... 0Спам 2 Davudenko • 22:12, 10.06.2014 [Лінк на твір] п. КАТИРИНО Жаль. Вірш складений для цього краю в якому буде світло незабаром, бо в ньому живуть прості Українські люди, яким ох як потрібна наша підтримка, а вся та сволота вона згине, під натиском Українського війська. у вірші написано що світ цього краю має Вкраїнську душу дуж і дар і всі ці якості які так довго дрімали уже вибухають проти отих російських найманців.Всерівно дякую за гостинність. 0Спам 3 Надежда • 22:44, 10.06.2014 [Лінк на твір] У Вас дуже оптимістичні побажання, пане Іване, східним регіонам України, які хочуть, щоб їх почули. Котрийсь із політиків сказав: "Ми вас хочемо почути, тільки перестаньте стріляти, бо через постріли не чутно голосу". Перш за все, єдність мешканців Донеччини й Луганщини допоможе подолати біду... 0Спам 4 Davudenko • 23:50, 10.06.2014 [Лінк на твір] п. НАТАЛЯ ДЯКУЮ ВАМ 0Спам 5 вершник • 15:57, 11.06.2014 [Лінк на твір] Втомились очі сльози лити, - пане Іване. Та треба не лити, а триматися проти найманців і бандюків. Ось як їх переможемо, і наше сонечко вигляне з-за хмар. Добрий і різноплановиий вірш. Сподобався 0Спам 8 Davudenko • 19:26, 11.06.2014 [Лінк на твір] п. ЮРІЮ Я Вам щиро і сердечно вдячний за високу повагу і увагу до моє творчості і саме головне за безмірну підтримку і високий рейтінг велике Вам спасибі 0Спам 6 natalka7474 • 16:41, 11.06.2014 [Лінк на твір] На Бога надія,що вселить трохи розуму в мізки тих, хто нині в рашку рветься. Адже настане день, коли в Україні засяє сонце миру, і всі вони, як жуки знов захочуть вернутися додому, та чи будуть їх там радо вітати і приймати, тих-хто колись втікав, як від чуми. Я не говорю про жінок, бо вони рятують життя своїх дітей, я про чоловіків, здорових і сильних, але нажаль боягузів. 0Спам 7 freedom • 17:40, 11.06.2014 [Лінк на твір] П.Іване.мені вірш дуже сподобався!Будемо сподіватися .що ця нікому не потрібна війна скінчиться! 0Спам 10 Davudenko • 19:29, 11.06.2014 [Лінк на твір] п. ГАЛИНО будемо сподіватися і вірити в найкраще СПАСИБІ ВАМ УКЛІННЕ 0Спам 9 Davudenko • 19:27, 11.06.2014 [Лінк на твір] п.НАТАЛЯ повністю з Вами згоден щиро дякую за коментар

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі