Жителі Донбасу
Не можу я вас “зрадниками” звати,
Годовані брехнею сотні літ,
Вам тільки можу щиро співчувати,
Бо кров`ю правда, спізнено летить!
Здавалося, травичка зеленіша,
За тином у сусіда он буя,
І хоч за нею кам`яна завіса,
Товкмачилось, що там цвіте життя!
На рідну матір руку ви підіняли ,
Бач, не сповняла мрію золоту,
Бо щастячко не кожному давала,
Якби “туди” ,то б осягли мету!
Впускали, цілували, пригортали-
Росія принесе вам злота міх,
Вона ж вас безпощадко убивала,
Нарешті зрозуміли тяжкий гріх!
Летить до Бога просьбою молитва-
О, Господи, спаси ти наш Донбас.
Допоможи! Щоб ця остання битва,
Пішла за пліт і залишила нас!
Додав: Таля (04.08.2014)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1665 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : У вірші показано не тільки жахи війни, а й силу віри. Молитви почув Бог і вберіг життя, що є найціннішим...
virchi : Монолог із власним серцем – дуже інтимно і болісно не лише вам, а й усім, хто ознайомився із твором. Але нам рано справляти тризну!
ivanpetryshyn : Це- аналіз вірша. Добрий, для школярів до вивчення.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА