Прямо таки й про мого діда. Він був столяр і в майстерню нам з сестрою вхід був строго заказаний. Але ми, як і ви,зназодили хвилинку, коли дід виходив на "перекур" і мішали цвяхи з шурупами. А ще, ми гемблювали дошки, інколи й готові вікна й двері,робили багато шкоди. Розумію вас...і ми також втратили ту самоорганізацію... хаос життя!!!
Прекрасно, пане Леоніде!!! Описано звичайнісіньке сільське дитинство,і той, хто все життя прожив в місті, в цементі і 4-ох стінах, ніколи не зможе його зрозуміти. Клас, дякую за солодкий спогад!!!!!
Т.Г.Щевченко був великою людиною, але людиною смертною. Що до пророка, то він передбачив багато,але можна його назвати на сучасний лад "аналітиком". Пророк, я думаю,за дуже сильно,хоча половина українців саме так його й зве. А що до таланту, до його пам"яті і пам"ятників, то тут я згідна.
ДЯКУЮ, ПАНІ ГАЛОЧКО. Я ВЖЕ НЕ НА ЗАРОБІТКАХ, АЛЕ ЗА КОРДОНОМ. МЕНЕ ТУТ ЗВИНУВАЧУВАЛИ В ТОМУ, ЩО ПИШУ ПРО ОСОБИСТЕ. І ЩО ТО НАШ ВИБІР, АЛЕ Я НЕ ПРО СЕБЕ ПИСАЛА. Я ХОТІЛА НАПИСАТИ ДЛЯ ВСІХ, ХТО В СВІТАХ,ДАЛЕКО ВІД ДОМУ. ДЯКУЮ!!!!!!!