Мені також перший варіант про стан душі сподобався більше , пані Катерино, але що ж робити, коли ритмо-розмір вимагає вузьких рамок для нещасної душі? Довелося ще трохи подумати. А коли ще трохи подумаєш над кількістю складів, наголосів і т.д,, то десь втрачається отой невловимий стан душі, в якому вона була спершу.