Чт, 21.11.2024, 23:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Верни мені, доле, украдені роки

Верни мені, доле, украдені роки,

Верни мені, доле, пролиту сльозу,

Верни мені, доле, загублені кроки,

І ранню весняну щемливу грозу.

 

Верни мені, доле, незнану кохану,

Верни мені, доле, прожиті слова,

Верни мені доле, затягнуту рану,

І долю, що в полі росла, як трава.

 

Верни мені, доле, її теплі руки,

Верни мені, доле, розкритий туман,

Верни мені, доле, намисто розлуки

І птаха, що вкинув його в океан.

 

Верни мені, доле, розгорнуті крила,

Верни мені, доле, невидимий шлях,

Верни мені, доле, ту мить, що носила

Мене по посипаних щастям стежках.

 

Верни мені, доле, все те, що не можна,

Верни мені, доле, все те, що ніяк,

Верни мені, доле, прохання безбожне,

Не я його мовлю, років переляк.


Додав: miknech (07.08.2018) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1244 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 leskiv • 19:03, 08.08.2018 [Лінк на твір]
table-8
avatar
0
2 miknech • 22:17, 08.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
3 Asedo1949 • 14:03, 09.08.2018 [Лінк на твір]
Щодо  стилю  і  техніки,  не маю  запитань,  а  щодо  суті  теми,  не  перестаю  дивуватися. Що  Ви  маєте  на  увазі  під  словом  доля?  Це  щось  незвідане,  таємниче,  нам  не  підвладне,    має  владу  над  людьми  і  дане  явно  не  людиною,  тобто  вища  Божа  сила,  а  не  жінка - воїн,  на  кшталт  Ксени.
Якщо  у  першому  катрені  можна  сяк-так  прийняти  "украдені  роки, загублені  кроки" то  навіщо,  скажіть, Вам  "незнана  кохана,  затягнута  рана"  і  абсурдні  "її  теплі  руки" якщо  повертати  "намисто  розлуки". З  усього  вірша  мою  увагу  привернули  два  катрени  і  то  я б  їх  написала  не  в  наказовій  формі,  а  хоча  б  з  відтінком  каяття. Вибачте  мені  за  критику,  але  я  так  думаю.
Верни мені, доле, розгорнуті крила,
Верни мені, доле, невидимий шлях,
Верни мені, доле, ту мить, що носила
Мене по посипаних щастям стежках. 

Верни мені, доле, все те, що не можна,
Верни мені, доле, все те, що ніяк,
Прости  мені, доле, прохання безбожне,
Не я його мовлю, років переляк.
avatar
0
4 miknech • 21:47, 09.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую, пані Катерино, за розлогу рецензію. Критика - це якраз те, чого бракує у багатьох відгуках на вірші. Хто на неї ображається, той чинить так дарма, бо вона, як учитель, дає науку. Не завжди, звісно, але без неї можна заколисати себе похвалою, наче сном під час перебування за кермом - і небезпечно, й навряд чи доцільно. Після Ваших слів подивлюся повторно на власні слова, зокрема, й сам поміркую над означенням долі, бо зараз навряд чи зможу точно, як у аптеці, все розкласти по полицях. Знав би напевне, що це таке, не фантазував на дану тему у віршах. Але не знаю. Тому й     розмірковую.
avatar
0
5 lirik1205 • 18:34, 14.08.2018 [Лінк на твір]
Виходить, що наше життя - це боротьба за правильний вибір, і яким він буде, такий і буде результат. Тому у цей світ ми з’являємося вільними, але як завжди залежними від обставин…
Про вірш все правильно написала пані Катерина!
avatar
0
6 miknech • 21:51, 14.08.2018 [Лінк на твір]
Хорошо сказано про життя. Дякую.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz