А я вірю! Дуже змінився наш народ після такого поводження москви! Однак згідна з вами, що поки не очистяться мозги " бунтарів" ще довго буде роздвоєний народ.
Мені не хотілося опрокидувати ваші зауваги, бо вірю, що тяжке сьогоднішнє життя в Україні. Не всім ,звісно, однаково живеться. Молодші перекваліфіковуться і знаходять кращі робочі місця. Старшим людям кругом тяжко. Як не придбали за молодих років, то як же на старості жити. На пенсії НІДЕ не проживеш. Чи це Україна чи Америка. Податки кругом високі.Але люди уміли щадити і їм не припала доля совєтського раю. Гроші інвестували і вони не пропали, як за "нєдєлімої". Часто нарікають на "олігархів", бо багачі. Я б усіх не брала під одне копито. При розпаді СССР, все зупинилося і можна було купляти за безцін різні нерухомості. Фабрики роздавали робітникам грошові ваучери приватизації, які коштували дуже мало. Люди не знали, що з ними робити і попродали майже за безцін, але дорожче ніж заплатили. Мудрі купляли і сьогодні стали "олігархами". Це лиш малий приклад, як вони розбагатіли. Зараз стали власниками фабрик заводів і т.д. і стали працедавцями для сотень людей. Інші сиділи і чекали, щоб хтось щось дав, як це і було при СССР. Місяцями чекали на купівлю квартир, які також не коштували дешево. Та що я тут розговорилася! Всі це знають, а от якось призабулося і шукають козлів відпущення. Нема чого проклинати владу, бо роблять що можуть. Як можна щось будувати, як розбивають все навкруги " братікі", грабують , убивають і це для "добра" народу. А матушка допомагає! А тут і свої дрова у вогонь підкидають. Треба хату збудувати, а тоді поправки робити. Треба єднатися і шанувати самих себе.
Гарне звернення! Все ж таки ,підтримую коментар пані Ірини. До кого звертаєтеся? Якщо до всього народу, то чому прохаєте щоб" вернути в народи простоту". У які народи? Я б зверталася до аґресора, а це таки москва, яка нищить наш народ, його мову, і чистоту душі! От якби хоч десь поставити такий рядочок, вірш був би СУПЕР!
Справте слово "бібілійне", напевно треба" біблійне"
Ваші вірші, це просто душа народу! Читаєш, а серце болить за нашу страждальну Україну і за вояків, які готові віддати за неї своє життя! Неперевершені слова, Лесінько! Дякую.