Ти думаєш, мені не страшно тут?

Ти думаєш, мені не страшно тут? Ти думаєш: відважний, не боюся! А я, бува, згадаю про матусю, Коли скажені "Гради" заревуть Над головою змореного літа - І так захочеться тікати, бігти, Не озираючись, туди, назад, Де рідний дім, а не скажений "Град"! Невже гадаєш так: що я не хочу Удома просинатися собі, Погожій посміхаючись добі, Коханій задивлятися ув очі, Хмеліючи медами почуттів, Щасливе сонце зріти на путі... Усе б віддав, аби лишень... не вмерти! Сльозу з очей коханої утерти... Не думай, що не корчаться в мені Страхи ніколи не узріти сина! Не гладити голівоньку і днину Нову йому не звити в новодні. Не простелити путівець у даль, Де добра доля, успіх, а не жаль За батьком, що упав на полі бою... О, як я думкою терзаюсь тою! О, як боюсь! До крику... Не гадай, Що я не знаю страху тут, в окопах, Що лиш відвага селиться в "укропах", І змога боронити рідний край! Це так, це - перше! То ж моя земля! Життя віддам за неї радо я! Але буває страшно без межі, Коли регоче "Град" і десь в душі Зрадлива думка болем защемить: Що можу впасти намертво за мить... (23.10.14)

Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів: 0 1 Asedo1949 • 22:26, 28.01.2015 [Лінк на твір] Вражена! Образно, насичено, болісно! Кому треба поле борні? Хто виграє в цьому двобої? Хіба що гарматні набої, Що б’ють по Землі без броні. Браво!!!)))) 0 7 LesyaGenyk • 20:53, 06.02.2015 [Лінк на твір] Щиро дякую, п. Катерино! Так, боляче зараз нашій дорогій Землі! Боляче кожному Українському Серцю... 0 2 halo4ka • 22:48, 28.01.2015 [Лінк на твір] Я так часто думаю про наших хлопців які там, на передовій... Усе намагаюся відчути їхні думки, почуття... Мені не вдається. А Вам вдалося це зробити глибоко, щиро, душевно! 0 8 LesyaGenyk • 20:54, 06.02.2015 [Лінк на твір] Ми вісі зараз ТАМ... 0 3 oles • 23:11, 28.01.2015 [Лінк на твір] Хотів написати "гарно, чудово", але хіба можна так про війну.Реалістично, без пафосу і сліз, я к завжди глибинно. 0 9 LesyaGenyk • 20:55, 06.02.2015 [Лінк на твір] Сумно, що маємо писати так сумно... Гірко, що така гірка реальність... Дякую... 0 4 miknech • 23:48, 28.01.2015 [Лінк на твір] Дійсно, позбутися страху, згідно науки, може лише той, кому зроблять операцію на мозку. І кажуть, що страх може переважити лише інший страх. Цей страх, страх впустити ворога в свій дім, аби він нищив тебе вже у твоїй хаті, аби знущався з твоїх рідних, з твоєї мови, свободи, з твоїх життя й долі, ми можемо називати його патріотизмом, любовю до Вітчизни, та як завгодно, але цей страх у багатьох переважає страх бути вбитим за свій народ, свою землю й майбутнє своїх дітей. 0 10 LesyaGenyk • 20:58, 06.02.2015 [Лінк на твір] Мені так видається, що ми зараз усі перебуваємо під владою цього всюдисущого, різноеманаційного страху, який живиться одним пекельним джерелом. І поки існує те джерело, доти й страх буде простягати свої липкі щупальці до наших сердець... 0 5 Таля • 00:03, 29.01.2015 [Лінк на твір] Ваші вірші, це просто душа народу! Читаєш, а серце болить за нашу страждальну Україну і за вояків, які готові віддати за неї своє життя! Неперевершені слова, Лесінько! Дякую. 0 11 LesyaGenyk • 20:59, 06.02.2015 [Лінк на твір] Дякую Вам за такі щирі слова... 0 6 suziria • 11:39, 29.01.2015 [Лінк на твір] Слава нашим героям! 0 12 LesyaGenyk • 20:59, 06.02.2015 [Лінк на твір] СЛАВА!!!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі