Ср, 18.06.2025, 13:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [715]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Чи люблю я життя моє?

Чи люблю я життя моє?
Дивне нібито і питаю,
Хто ж не любить життя своє,
А подумаю – і не знаю.
 
Бо коли час випробувань
Душу в жорстку дугу згинає,
Висне хмара розчарувань
У житті, що тебе минає.
 
Є, мовляв, в нім початок, край,
Час народження, час для смерті,
Та з’їдають в нім ніжний гай,
Вічні  будні, нудьгою терті.
 
Десь зникають любов і сміх,
Ті долоні, що душу гріють,
Залишаються сльози, гріх,
Злість ота, котру всюди сіють…
 
Знаю, є в нім любов і сміх,
Є долоні і є розлука,
Розумію - життя для всіх
Радість вічна й важка наука.
 
Розумію, що бачу світ,
Розумію, що вчуся жити,
Тож якщо вкрався сум між літ,
Треба й сум той нам полюбити.
 
Не як ангела, а як біль,
В котрім чесно собі зізнатись,
І не сипати в рани сіль,
А любити і посміхатись.
 
І не ждати останній день,
Він прийде, ти й не зоглянешся,
Хилитне дзвінком – дзень-дзелень,
І до Бога ти усміхнешся.
 
Смерть – вона різновид життя,
І цікава, хоча й не мила,
Що за нею – знов майбуття,
Чи лиш тьма і сира могила?
 
З чим до неї іти в похід,
Завжди думка в мізках тривожна,
Як не можна забрати світ,
І лишити його не можна.
 
 Як життя не візьмеш в похід,
То чи варто його любити,
Як не можеш забрати світ,
То чи варто було в нім жити.
 
Як не можеш лишити світ,
Свій, нажитий в душі за роки,
Нащо нести його в похід,
В інший світ спрямувавши кроки.
 
Видається пустим життя,
Без здобутків і без дороги,
Світ забутого каяття
Від порога і до порога.
 
Видається пустим життя,
Тільки, щоби це все спізнати,
Ми повинні пройти буття,
І знанням цим себе напхати.
 
Чи люблю я життя моє?
Певно, так, бо цікаво жити,
Коли світ тебе пізнає,
Аби ти його зміг любити.
 
Щоб позбутись свого ниття
І страхи перед смертю стерти,
Варто так полюбить життя,
Щоб цікаво було й померти.
 

Додав: miknech (28.01.2015) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1338 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 suziria • 09:17, 28.01.2015 [Лінк на твір]
Цікавий фінал!
avatar
0
2 Таля • 14:34, 28.01.2015 [Лінк на твір]
Цікаві роздуми! respect 55555
avatar
0
3 Asedo1949 • 21:02, 28.01.2015 [Лінк на твір]
Філософські Ваші роздуми. Сподобалось! 55555
avatar
0
4 miknech • 23:33, 28.01.2015 [Лінк на твір]
Дякую всім за розуміння.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...

virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.

virchi:
Ваш вірш – потужний монолог жіночої сили. Текст побудований на контрастах, які відображають багатогранність жіночої природи. Це не суперечності,

virchi: Вірш звучить як любовне послання і водночас як життєва філософія – про мужність жити повно і відкрито саме зараз.  :yes:


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz