Тебе я чую в шепоті зорі...
Тебе я чую в шепоті зорі,
У лаві маків поміж крапель зливи.
Прядуть твій образ на піску припливи.
Мережить сонце хмарами вгорі.
Його малюють тьохканням сердець,
Вечірні солов’ї в примовклім гаї.
Волошки пишуть на пшеничнім плаї,
Метеликовим порухом крилець…
На протягах розхристаних вітрів,
Мені радієш сполохом ковилу.
Ромашками біжиш навстріч зі схилу,
Веселками здійнявши звиви брів.
Цілунком росним спалюєш вуста,
Серпанком ніжним оповивши шию…
Розтанувши в обіймах я зорію,
У лоно трав сльозиною з листа.
Додав: mikolachat (28.01.2015)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1255 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.