Мамині пороги
Щебече солов'ями сад,
А я додому манівцями -
Вклонитися порогам мами
І знов в дорослість наугад.
Ще не беру собі до тями,
Що завтра буде снігопад,
Зима покличе на посад -
Я на поклін прийду до мами
І на слова благословінь,
І каяття, й сліпих прозрінь,
Що пісня посивіла рано...
Зола покрила давні рани...
Ведуть, ведуть в життя дороги -
І плачуть мамині пороги.
Додав: halo4ka (28.01.2015)
| Автор: © Галина Філонюк
Ключові (? ): розуміння , мама
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА