Мамині пороги
Щебече солов'ями сад,
А я додому манівцями -
Вклонитися порогам мами
І знов в дорослість наугад.
Ще не беру собі до тями,
Що завтра буде снігопад,
Зима покличе на посад -
Я на поклін прийду до мами
І на слова благословінь,
І каяття, й сліпих прозрінь,
Що пісня посивіла рано...
Зола покрила давні рани...
Ведуть, ведуть в життя дороги -
І плачуть мамині пороги.
Додав: halo4ka (28.01.2015)
| Автор: © Галина Філонюк
Розміщено на сторінці : Філонюк Галина , Вірші про рідню
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2589 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): розуміння , Мама
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА