Мамині пороги
Щебече солов'ями сад,
А я додому манівцями -
Вклонитися порогам мами
І знов в дорослість наугад.
Ще не беру собі до тями,
Що завтра буде снігопад,
Зима покличе на посад -
Я на поклін прийду до мами
І на слова благословінь,
І каяття, й сліпих прозрінь,
Що пісня посивіла рано...
Зола покрила давні рани...
Ведуть, ведуть в життя дороги -
І плачуть мамині пороги.
Додав: halo4ka (28.01.2015)
| Автор: © Галина Філонюк
Ключові (? ): розуміння , мама
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА