Слово "анти" я б із заголовка прибрав. Майстерно, нічого не скажеш, хоча є й певні хиби. А що, як спробувати знайти в холодному дощі свою красу. Вона є, просто ми сліпі.
Я знав людей, які були борцями з несправедливістю. Такими затятими, що, здавалося, їх ніхто не схитне від тої боротьби. І ось прийшов час - людина сягнула влади. Як мовиться, "з грязі у князі". І все вичахло. Де буяла боротьба за права простого люду, раптом проріс такий затятий хапуга, що пошукати ще треба. Та що там наводити приклади - досить пройтися по персоналіях Верховної Ради. Ось тому й виникає в мене повсякчас питання - то що треба зробити, аби чесність зацарювала у всіх щаблях влади. Певно, тільки зрілість суспільства допоможе побороти цю біду. Бо доки ми клястимемо верхи, а потай нестимемо хабар лікарю, вчителю чи чиновнику - всі наші клятви будуть порожніми, як тріснутий баняк на смітнику. Це не до Вашого вірша, пані Катерино, претензії, вірш гострий і правильний, це просто роздуми, які він спровокував.
Як завжди, захоплююся Вашою майстерністю у виконанні поетичних творів. А ще додатково спостереження - коли є поезія, то значно легше й виконавцю. А оскільки Ви поет і виконавець в одній особі, то всі лаври Вам.
.Дитячі вірші, пані Катерино, Вам досить добре вдаються. Головне, що з них визирає дитяча душа, бо якрах отої дитячості багатьом дитячим творам зараз дуже бракує.
Так побудовано життя - від тепла материнського лона до довічного холоду по закінченні. Але ми, певно, для того й випускаємося у світ, аби й самим принести в нього часточку тепла. Бо то, певно, тільки здається, що світ зігрівається виключно сонцем. Душею, як на мене, не менше.
Як на мене, заяложених тем немає. Все залежить від методи подачі. Ну, й аудиторії, звісно. Бо кожній людині цікаве те, що цікаве. Може, й тавтологія, але так воно і є.