Не згоден, що непопулярні вже римовані вірші. Інша справа, що є й не римовані. Але кожному своє. А писати, як на мене, треба про те, що турбує, без оглядин, подобається це комусь чи ні. Не може бути однакової думки в сотень людей, навіть у двох рідко буває геть тотожна. Так що треба нести людям те, що відчуваєш, а вони вже самі розберуться, в унісон їм твої думки чи ні. Головне - щоб себе не згубити в угодовстві комусь чи чомусь.
Поєднання нібито двох різних подій, котрі плавно перетікають одна в одну, творячи своєрідну ауру вірша - що тут ще можна додати, окрім як повірити поету. І в першу чергу - поету.
Є ще й така істина - зло в розумінні людини не може існувати поза людиною. Тож ми самі пожинаємо те, що плодимо. а плодимо те, що маємо жати. Замкнений круг, розірвати який може тільки кожна конкретна особистість. Бодай для себе. І чим більше буде таких розривів, тим менше людського зла снуватиме межи людського роду.
Жива поезія. У значенні того, що у вірші вібрує стільки поетичних пульсацій, що перечитуєш кілька разів і весь час ловиш задоволення від прочитаних слів.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('