Впав на землю осінній туман,
Наче теплого літа обман...
Та холодні краплини роси,
Що скотились з беріз і осик,
Оросивши пожовклу траву,
Показали усім наяву,
Що закінчилось літа тепло.
І так нищечком перетекло
Із спекотного глека у жбан
Для принади живих ікебан,
Із цікавого змісту листви,
Які з ніжністю, мов молитви,
Серце й душу приводять у лад.
Шансонетками повниться сад,
Де висвистує вітер – шаман,
Розганяючи синій туман.
Прекрасно! Все, ніби наяву. А от у нас пожовклої трави немає. Вона влітку вся висохла. Скосили один раз, а отава зовсім не наросла. Посуха неймовірна. Такого не пам'ятаю. Дякую Вам за чудовий вірш! :55555:
Ті явні зміни в природі,які спостерігаються і у нас, ніби підказують, що діється щось нестандартне, щось особливе до чого нам треба треба бути готовими, біблійними словами, щоб наші світильники були завжди заправленими. Дякую!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
