Заплач

Заплач, нехай твоя сльоза

Мені впаде росою в душу,

Заплач, щоб плакала гроза,

Бо я без тебе не примушу.

Заплач, щоб сизі голуби,

Сніжинками вкривали плечі,

Заплач, бо я тебе любив,

Коли в життя приходить вечір.

Заплач, бо відлітає сніг,

Як роки, у далеку весну,

Заплач, бо я життя пробіг,

Не жив, бо думав, що воскресну.

Заплач, бо пилом із доріг

Мені тебе закрила доля,

Заплач, оббила мій поріг

Недоля в чоботях неволі.

Заплач і руку поклади

Мені на серце, як зітхання,

Заплач, заплач, як плачеш ти,

Бо є за чим, було кохання.