Заплач, нехай твоя сльоза
Мені впаде росою в душу,
Заплач, щоб плакала гроза,
Бо я без тебе не примушу.
Заплач, щоб сизі голуби,
Сніжинками вкривали плечі,
Заплач, бо я тебе любив,
Коли в життя приходить вечір.
Заплач, бо відлітає сніг,
Як роки, у далеку весну,
Заплач, бо я життя пробіг,
Не жив, бо думав, що воскресну.
Заплач, бо пилом із доріг
Мені тебе закрила доля,
Заплач, оббила мій поріг
Недоля в чоботях неволі.
Заплач і руку поклади
Мені на серце, як зітхання,
Заплач, заплач, як плачеш ти,
Бо є за чим, було кохання.
| 
у Вас 
0
