За днями – дні, за ночами – зітхання,
За снами – сни, за гомоном – луна,
Немає тільки нас поміж кохання,
Бо я один і ти також одна.
Чи розійшлися ми по видноколу,
Як молока краплина по воді,
Чи то вже встали ми з-за того столу,
Де пригощались роки молоді.
Чи то за стіл той ми і не сідали,
Розбившись-розгубившись поміж літ,
Чи то ціни собі ми та й не склали,
І в тому не складанні весь наш світ.
| 
у Вас 
0
