Мені дуже приємно, пані Катерина, що Вам сподобалась моя бувальщина! А матюшок - те справа життєва. Вовк Галінський не вживав матюки, а говорив ними.:haha:
Ви сказали, пані Катерино, чітко та вправно! Але! Віршами руйнацію не зупинити! В США - осідку демократії, б'ють доларом по кишені КОЖНОГО порушника правил користування парками та пляжами. Так, рівень цивілізованості пересічного американця таки суттєво вищий за культурний рівень звичайного жителя України, але, аби кожен в Америці не знав, що закон є НЕВІДВОРОТНИМ і за багаття у парку чи бите скло від пивних пляшок на пляжі влуплять штраф, то усе було б і в США інакше. А так - випадки неохайності у публічних місцях є поодинокими, хоча не можна сказати, що їх нема зовсім. А за отруєння середовища промисловими виробництвами тут просто садять до тюрми. Є факт? Слідство, суд - тюрма! І, само-собою, відшкодування збитків. Кожен господар заводу чи фабрики мільйон разів подумає, перш, ніж отруїть річку чи землю. Має працювати закон, пані Катерино! І тільки ТАК!
Вічна слава герою! Тільки зараз влада почала щось говорити, що час вже вводити воєнний стан в Україні і перестати називати РЕАЛЬНУ війну - АТО! Три роки від російського вторгнення минуло, більше 10 тисяч загиблих та тисячі поранених, півтора мільйони біженців, мільярдні збитки! Ой, Надя, щось страшенно НЕ ТАК в Україні!
Дякую за відгук, пані Таміла! Ні з чого іншого в ті часи діти не пили, окрім бачків. В нас у школі сталася КОЛОСАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ у 1975-му році, коли до будівлі підвели воду та зробили водяне опалення. Тоді ж у закутку зробили раковину і замість крана вкрутили такий собі фонтанчик. Це було ЩОСЬ! В перші дні до цієї поїлки стояла черга, щоби покуштувати того дива. Всі казали, що вода з фонтанчика надзвичайно смачна. Знаменитого бачка з кухлем на ланцюжку технічка винесла до сараю і то був акт проголошення НОВОЇ ЕПОХИ.
Надя, найстрашнішою проблемою України є відсутність сформованої ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ! Це не мої слова, а президентів України Кравчука та Ющенка, котрі вони повторювали в багатьох їхніх інтерв'ю. Я НЕ поважаю ні того, ні іншого, але змушений визнати, що обидва ці діячи мають велику рацію, коли говорять такі образливі для українців слова. Нещодавно політолог Олексій Арестович виголосив, що за даними опитувань, в Україні є 25% СВІДОМИХ українців-патріотів, 25% - тих, хто вважає Україну повністю чужою і ненависною, а усе, що залишилося, тобто 50% громадян, ладні жити при кому-завгодно, аби жилося нормально. Доволі сумні цифри! Україна навіть і через чверть століття з дня виголошення її незалежності, знаходиться у зоні величезного ризику втрати власної державності...
Що ж, якщо у Швейцарії середній дохід пересічного ДОРОСЛОГО громадянина(не плутати із середнім статком просто на душу населення) становить 576 тисяч доларів на рік, а в Україні те саме - 1437 тих самих доларів на той самий рік, то, панове, про що тут можна ще балакати? Як на мене, то залишається тільки вигукнути, що українці набагато щасливіші за швейцарців, бо в них немає проблеми - куди подіти ту чортову купу грошей!
Таких випадків в сучасній Україні - до чорта. Раніше шахрайством по хатах займалися цигани, але зараз цигани подалися на наркотрафік, а "разводілово" опанували самі українці... Їздять по селах, та "разводять" нещасних пенсіонерів. Дуже популярне впарювання "чудо-ліків". Минулого року по новинам українського каналу "24" показували діда, котрий купував таку біду на тисячі гривень. Вліз в страшенні борги, продавав з хати речі... Але його врятувала міліція - шахраїв узяли і гроші старому повернули.
Пані Катерино, Ви дуже гарно усе розтлумачили і я би з величезним задоволенням з Вами погодився, аби... Аби я не знав вкрай сумних демографічних фактів про Україну. Нація доволі швидко вироджується. Моя далека родичка - відомий український демограф пані Елла Лібанова наводить страшні факти самознищення української нації (все те є у Мережі, треба просто набрати "Демографічна ситуація в сучасній Україні"). Але того ще замало. В тій самій Мережі Ви можете знайти матеріали про те, що сусідня Польща робить буквально усе, щоби найскоріше отримати з України десь зо три мільйони працівників самих різних фахів. Сама Польща втратила до 5 мільйонів своїх громадян, котрі за останні кілька десятиліть виїхали на Захід. Ясна річ, що полякам потрібні здорові, енергійні та добре освічені люди. Україна саме таких має(поки що!)... Є й такий факт, що Ізраїль теж мріє вичавити з України до 150-300 тисяч тих, хто підпадає під їхній Закон про репатріацію(це люди, в котрих є бодай 25% єврейської крові - дідусь чи бабуся з боку матері або батька). Ясна річ, що євреї в кожній країні Галуту(НЕ Ізраїлю) перевершують усіх в плані освіти та кар'єрної наполегливості і, якщо Ізраїлю вдасться взяти оці 150-300 тисяч, то вдар по Україні буде більш, ніж відчутний. Особлива розмова - позиція Росії щодо України. Навіть, якщо до Кремля у 2018-му році прийде, скажімо, той самий Навальний(це ФАНТАСТИКА!), то й він не буде до українців гарним дядечкою. Вважаю, що для українців навіть краще мати відвертого ВОРОГА Путіна, ніж привабливого лідера з чудовою освітою, котрий сходу зможе хитрістю взяти серця українців, котрі навіть і при Х*йлі-Путіні становлять в Росії багатомільйонну армію заробітчан(йдеться про НЕОФІЦІЙНІ 5-7 мільйонів українців, що вкалують нині в РФ). Тобто, пані Катерино, якщо звести усе це до купи та помножити на велику ймовірність приходу до влади ГЕНІАЛЬНОЇ АФЕРИСТКИ Юлії Тимошенко, то й виходить доволі страшна картина майбутнього нашої з Вами Батьківщини. Чи є з того вихід? Так! І я сказав про нього у вірші - стати з народонаселення(за статистикою в Україні зараз приблизно тільки 25% громадян є РЕАЛЬНО свідомими патріотами) НАЦІЄЮ! Чи можливе таке за тих реалій, що є в Україні зараз? Ну... Будемо сподіватися на Господа, пані Катерино. Будемо сподіватися...
Судячи з усього, українці поки що не здатні користуватися свободою вибору. Що ж, доволі скоро треба чекати реваншу тих, хто усе поверне у звичне для більшості українського електорату, стійло.
Ви написали дуже гарний коментар, пані Катерино! Щодо позиції талановитої журналістки Мирослави Барчук, то я з нею погоджуюся в цілому. І мені дуже імпонує сміливість цієї привабливої жінки, коли вона говорить в обличчя мільйонів українців правду про них самих. Так, народ, котрий у Харкові в першому ж турі виборів на посаду мера міста обирає ВІДВЕРТОГО бандюка на прізвісько Гепа, не є мудрим! Так само і на моїй Чернігівщині, коли минулого року сотні людей на протязі кількох діб під холодним дощем стояли у зрусифікованому Чернігові за гречкою від шахрая з команди Порошенка під час виборів депутата у Верховну Раду, було чітко і на весь світ продемонстровано жалюгідний інтелектуальний та духовний рівень великої кількості населення. Ганьба! І саме оці йолопи й досі потай моляться на Москву та на кухнях шепчуться про те, що "нехай би краще сюди Путін прийшов та парадок навьол"... Пані Катерино, я абсолютно згоден з Вами, що Україна потребує Провідника! КОНЧЕ ПОТРЕБУЄ! В свій час маршал Карл Густав Маннергейм просто врятував Фінляндію взимку 1939-го року від сталінської навали. Фіни під його керівництвом зробили реальне диво, зупинивши тієї зими армаду РККА. Україна теж мала такого Провідника - генерала УПА Романа Шухевича, під проводом котрого повстанці аж до середини 50-х років чинили опір москалям у лісах та горах Галичини та Буковини. Чи з'явиться в Україні новітній Вождь, для котрого Україна реально буде ПОНАД УСЕ, покаже час. Мені дуже хочеться у те вірити, пані Катерино!
Заборона російських соціальних мереж в Україні, як і усе, що робить нинішня влада, вийшла із страшенним запізненням і спрацювала лише на користь антиукраїнських сил. Аби усе те було здійснено влітку 2014-го року, коли Росія відібрала в України Крим та вдерлася на Донбас, то дії влади підтримали б мільйони громадян. Так само, саме тоді потрібно було в односторонньому порядку вводити з країною-агресором візовий режим. А тепер дії Порошенко виглядають недолугими, бо політичний український потяг вже пішов так далеко, що в разі призначення дострокових парламентських та президентських виборів, у "п'ятої колони" в Україні є відмінні шанси зробити могутній реванш. Причина того - страшенна зневіра виборців у щирості нинішньої влади та тяжка втома від ПСЕВДОреформ та поглиблюючогося розшарування на жируючу верхівку і злиденні низи, котрими за останні роки стали вже 3/4 населення України. Деморалізоване суспільство не здатне на конструктив. В такому випадку треба чекати, в кращому випадку, приходу до влади крайньо-правих сил, а у найгіршому - пропутінських засланців з недобитих ригів та перелицьованих комуняк!
Дуже гарно все зробила, Надя! Вічна слава ГЕРОЮ! Вже десь біля 10 тисяч українських воїнів полягло на Донбасі... І схоже на те, що ця війна - на довгі роки. Боюся, що це український Карабах. Повне припинення російської експансії можливе тільки в разі розпаду Російської Федерації. Тоді їм вже не до відродження СРСР буде - Татарстан з Бурятією та Якут Саха приборкати б!
Політична карикатура Олексія КустовськогоПОДІЛИТИСЬ
(Рубрика «Точка зору») В українській столиці демонтовано останній пам’ятник Леніна. Остаточне зникнення з п’єдесталу більшовицького вождя збіглося з рішенням Європейської ради щодо надання Україні безвізового режиму з ЄС. Для мене це не просто збіг. Я не бачив жодної європейської країни – ані у старій, ані у новій Європі – в якій Ленін визначав би ландшафт. Звичайно, є країни, де до більшовицького вождя ставляться як до помітного іноземного політика. Але поставити меморіальну дошку Леніну в Швейцарії, якій не довелося дізнатися, що таке справжній комунізм і терпіти пам’ятники вурдалаку в країні, спотвореній комунізмом – це зовсім не одне і те ж.У той час як в Україні зникає сама пам’ять про Леніна, в Росії воскресає пам’ять про Сталіна. Саме про Сталіна, не про Леніна. Ленін після викриття культу особи Сталіна був символом «хорошого комуніста». І, судячи з усього, сучасні правителі Росії не можуть погодитися саме з цим образом вождя-гуманіста – бо справжній Ленін гуманістом не був ніколи. Їм потрібен Сталін, тому що саме Сталін – це всевладдя держави і страх світу перед Росією. Путін хоче, щоб його боялися і свої, і чужі.Одиночний пікет у центрі столиці Росії. Москва, 19 квітня 2017 року
«Культ Перемоги», який в останнє десятиліття прийняв у Росії огидні дикунські форми, що не мають ніякого стосунку до самої історичної події, багато в чому пов’язаний саме зі спробами повернути Сталіна в історичну свідомість росіян. Це не так просто – тому що не просто остаточно винищити пам’ять про репресії. Але це необхідно для країни, в якої немає жодного бачення майбутнього – тільки страшне минуле, яким хочеться пишатися. Але бажання є – і тому кожен День Перемоги стає кроком до повернення Сталіна на п’єдестал, до відродження всевладдя чекістів і страху світу перед непередбачуваністю Росії. Якщо чесно, тільки заради цього – а зовсім не заради пам’яті – День Перемоги російському керівництву і потрібен.Цивілізаційне розлучення України і Росії багато в чому обумовлене не тільки тим, що одна країна прагне в сучасну Європу, а інша занурюється в середньовічну азіатчину. Але і тим, що українці відмовляються від Леніна, а росіян повертають до Сталіна. У наших умовах це є більш визначальним, ніж українські надії на європейську інтеграцію і російська химера Євразійського союзу. Віталій Портников– журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо СвободаДумки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Віталій ПортниковСпівпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.АВТОРА Тwitter RSS
В Україні ще й досі ніхто на державному рівні реально не займається впровадженням ПРАВДИВОЇ історії участі українців у Другій світовій війні. Влада, котра за її сутністю не є українською, займається ПРОФАНАЦІЄЮ українських ідей, а не повсякденним та всеохоплюючим насадженням їх в Україні. Поки - так, Україна, з-дебільшого, продовжуватиме жити в історичному просторі СРСР з усіма цими святами-рудементами Совка.
0
Вовк Галінський не вживав матюки, а говорив ними.
Політична карикатура Олексія Кустовського ПОДІЛИТИСЬ 
Одиночний пікет у центрі столиці Росії. Москва, 19 квітня 2017 року 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('