Хтось пише для того, щоб отримати визнання, славу, тож сподівається на високу оцінку, премії... Хтось - для того, щоб до інших людей щось донести, виразити ідеї (свої особисті чи якісь там вічні і т.д.). Дехто поєднує мотивації. Різне буває... Але якщо Ви, Ірино, хочете вдало достукатися до сердець своїми поетичними рядками, необхідне самовдосконалення. Розумієте, можна написати пречудовий вірш, але одна помилка, друга, третя... І враження псується. Здібності Ви маєте, хист у Вас, без сумніву, є. Але зауваження Віктора Кучерука слушні. Ще додам, що не "не дотянувся", а "не дотягнувся". Рими, переважно, банальні, прості, але Ви, напевно, ще на початку свого творчого щляху, тож це не біда. Пробуйте шукати співзвуччя слів, що належать до різних частин мови (як у Вас: "вуста" - "дороста"). Але ця форма дієслівна... :-( Можна використовувати, але краще не зловживати. У "...чорт в тобі" - збіг приголосних. Цього варто уникати. Після "модно" поставте крапку, бо речення з таким пунктуаційним оформленням, з яким воно є у Вас, не може бути. "В'язкого" - з апострофом. Прошу дуже, не ображайтеся. Напевно, немає таких митців, які не зазнали критики. І коли вона не є справедливою - це боляче й образливо. Навіть цілком доречна й слушна може ранити. Але треба вчитися гідно її сприймати. Ефект від художнього твору залежить від правильності написання, технічного рівня та ін. Бережіть свій дар, розвивайте. Успіхів, гарного настрою, натхнення!
Укране, якщо існує потреба в комі наприкінці рядка, зумовлена синтаксичною ситуацією, то цей розділовий знак ставити необхідно. Ви ж не можете, наприклад, не закрити дієприслівниковий зворот лише тому, що він завершується наприкінці рядка? Гадаю, ні. Ясна річ, що для лише того, щоб акцентувати паузу, ніяку кому там, де не треба, тулити не варто. :-)
Це хто Вас такому вчив, щоб наприкінці рядків розділові знаки не ставити? Уперше дізнаюся. Укране, так не може бути. Поетичний текст - це текст, що хоч і відрізняється від прозового рядом рис, але законам пунктуації підлягає так само. Якщо знак не потрібен, то його й не можна ліпити, куди не треба, але якщо він має бути, то має. Дякую Вам за добру реакцію на критику. Щасти. :-)
Твоя поетична майстерність, без сумніву, росте. Так і має бути. :-) Гарний вірш. Але маю кілька зауважень. У рядку "І назавжди залишитись з тобою", на жаль, стався збіг приголосних. Може, краще так: "І назавжди лишитися з тобою"? Не вельми файно звучить "...ти ж так поряд"... "Поряд" повторюється двічі. Не варто б. Може, "...хоч ти близько, водночас..."? Дуже проникливо, душевно написано, з почуттям. Вірш живий, тонкий, цікавий.
Замислено саме так... Нічого ще додавати не планується. А що саме Ви не зрозуміли? Цей вірш про висловлення людьми певних світоглядів, ідей, життєвих позицій, почуттів та ін., їх можливу долю після вираження, про потребу дослухатися до своєї душі (особливо ж серед навколишньої суєти)... А закінчення є. Як на мене, іншого не треба. Але вдячна Вам, Ірино, за те, що звернули увагу, висловили свою думку. Усього Вам доброго!
Мені дуже приємно бачити Ваш коментар, пане Іване. Не знаю, чи так уже то мудро, але за підтримку у відгуці (й не тільки в цьому) Вам вдячна. Щасти Вам!
Файно! Я так розумію, передсвятковий вірш має дарувати гарний настрій, бути легким, гарним, приємним... Ваш саме такий. Вітаю, Тамаро, з добрим творчим звершенням!
Укране, дуже легкий, справді, травневий вірш у Вас вийшов. Але маю зауваження: варто б або зовсім відмовитися від пунктуації (дехто так робить, це ніби стиль такий є зараз), або ж використовувати знаки правильно. У першому катрені після кожного рядка потрібні коми (або крапки), у другому - після "час" - кома (або крапка), після "неба", "нас" - крапки (а після "багато" якраз нічого не варто ставити), у третьому - після "думки", "залюбки" - коми, після "у полі" - крапка. "Він вже ..." містить збіг приголосних. Може, "Він так..."? Вибачте, що так втрутилася, та ще й відкрито, але прочитала у Вашій відповіді Роксолані, що можна обійтися без привату. Приємний вірш. Успіхів Вам на поетичному шляху!
Вікторе, напевно, таки має бути "розставань"? Опечатка, так? Не "вісні", а "уві сні" (чи хоча б "вві сні" у Вашому випадку, щоб розмір не порушувати). Хороший вірш. Приємний такий, піднесений, душевний... Мені сподобався.
Головне - вірити в те, що все врешті-решт буде добре. :-) Якщо вже немає кохання до людини, то навіщо ризикувати, робити щось у відповідному напрямку? Чи я не так щось зрозуміла (за останнім рядком)? Ксюшо, а на рими б варто звернути увагу... Краще б знаходити співзвуччя в різних частинах мови або, принаймні, в різних формах однієї й тієї ж. І побільше б засобів художньої виразності (тропів). Але хист потребує вдосконалення.