Ангели
приходять ненадовго,
Звук
небес – єдиний їх мотив,
Я
ще тут, а ти вже за порогом,
Ангели
приходять ненадовго,
Я
тебе смиренно відпустив.
Сильний
дощ тебе вже не лякає,
Не
псує він білизни крила,
Хоч
разюче грім нам душі крає,
Сильний
дощ тебе вже не лякає,
Ти
злетіла в небо. Ти пішла.
Як
же ж так, настала мить остання
Й
розділила Всесвіт, мов на два,
А
цвіла весна, цвіло кохання,
Як
же ж так, настала мить остання,
Болем
в’ївшись у твої слова.
Де ти є? Минуло вісім весен,
Може,
й сім, давно не рахував,
Вірили
в дива, світ був чудесним,
Де
ти є?Минуло вісім весен
Крізь мінор нескошених ще трав.
Ангели
приходять не на вічно
І
не чують в небесах: «Прийди»,
Хай
кінець залишиться трагічним,
Ангели
приходять не на вічно,
Та
живуть у серці назавжди.
|