Я тебе надовго
не покинув,
Чарівний і
незабутній край, -
Ти мене, красуне
Буковино,
Як світанок радо
зустрічай.
Раз обійми ти
мені відкрила
Й змолодила душу
навесні, -
Чернівці забути
вже несила
Наяву щоденно й увісні.
Буковино,
невідступна мріє,
Ти – ріка,
наповнена бажань.
Знаю точно, що
мені зрадієш
Після попередніх
розставань.
Я тебе ніколи не
покину,
Бо від тебе
краще не знайти, -
Закохався в
тебе, Буковино,
Сподіваюсь, що і
в мене ти?..
Поцілую в згадках
обережно
І зігрію в
споминах одну
Я тебе
привабливо – бентежну, -
України гордість
голосну.
Буковино, свіжа,
мов росинка,
Повна
незбагненної краси, -
Ти мені спокою
ні хвилинки
В споминах про
себе не даси…
30.04.12
|