Так, тих "паразитів" достатньо, ми повинні не допустити, щоб вони хазяйнували у нас на Вкраїні: нехай краще будуть "далеко від рідної хати". 5, бо вірш чудовий!
Гарна, дуже образна вийшла у Вас антитеза: мовчали люди - кричало небо. Філософський твір, короткий, але з непересічним сенсом. Вітаю з публікацією, бажаю успіху!
Сильно: "Ми не маємо права на втому", "...у нас є мета - йти вперед". Струнко, лаконічно написано, тільки одне зауваження: у другій строфі римування "нове - вперед" трохи кульгаве, але загалом непогано. Молодець!
Василю, це щось таке загальне: як у прямому сенсі, так і в переносному. Так, з історії всього світу, раніше це було нерідкісне явище. Є, звісно, й інший бік: такі ж події часто трапляються, бо можна "стратити" когось негідним вчинком, завдати болю, вбити почуття.
Часто ми чекаємо на дзвінок у вирішальній ситуації чи від важливої людини. Або ж просто чуємо його й починаємо "прокручувати" в думках, хто ж може подзвонити... Іноді надії помилові... буває)
Щастя для кожного різне, його треба шукати і знайти. Трохи збивається ритм (у другій строфі та в кінці), але перша строфа, на мій погляд, дуже струнка та витончена!
Гарний сон - це іноді прекрасно, особливо коли сниться щось добре, але він закінчується і несподівано переходить у дійсність. Вірш непоганий, але форма та дієслівна рима мені не дуже сподобалися. Хоча ідея гарна!