Розв'язані нерви І дві полоси неначе у зебри То чорна, то біла Життєвий контраст Душа оніміла – слова про запас. Боюся ступати і оглядатись, Боюсь від напруги щоб не «зламатись», Боюся мовчати щоб не кричати, Заплющувать очі щоби не спати. Боюсь обміняти я день на ніч, Боюсь зі страху я втратити ліч Боюсь деградацій у своїй душі, Боюсь залишатись одна у тиші. Боюсь не страждань, а фізичної болі, Яку спричиняють люди на волі. Боятись – це добре!!! Значить є страх… Асоціація страху – крилатий птах… Птах, що злетить не повернеться… Значить і в мене все це минеться.
Стоах це добре, він змушує шукати волю... Але якщо страх виходить за межі допустимого то це друга смерть.... Тому що людина не живе а боїться.... За вірш 5-ть... Цікава тематика і мені особливо сподобалося подання даної теми!!!! І стиль написання))))
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
