Щировам вдячна за високу оцінку. Ви маєте рацію, що Господу Богу потрібно допомогти, але чим? Дати Йому право допомогти, віддатись в Його руки. Коли народ прикликає громовиці, величає Велеса, Перуна, Рода, Коло - Сонце і т.д., то оголошує тим, кому він належить. Отож, коли не покаються всі перед Господом Богом одним і істинним, допомоги марно чекати і звинувачувати Його. Людина – істота духовна, водиться духами, яким дає пріоритет. Саме тому у нашій державі і в народі така колотнеча: не віддається пріоритет Тому, Хто Владика у всьому Всесвіті, хто дав і шанує закон любові, дає волю кожному вибрати самому. Звичайно, якщо не пізнає людина медалі з оберненої її сторони, то буде судити по одній. Важко зрозуміти цю відповідь, що я пишу і що відбувається в Україні, у Європі і у всьому світі, розглядаючи і судячи з тілесної точки зору і філософських тлумачень. Україна має майбутнє, якщо повернеться обличчям до Творця, і принесе гідний плід покаяння; тоді наситяться всі неситі, випростаються всі горбаті і криві духом, чужинців розвіє вітер, як полову. Вірмо в гарне майбутнє, крокуймо йому назустріч, але спочатку слідуймо Господньому повелінню: «Очистіть серця, двоєдушні…»
"Хто любить Мене, той виконує слово Моє"; "Хто любить Мене, той виконує заповіді Мої"; "Хто любить Мене, як говорить Писання, у того із черева потечуть ріки води живої"; "Вівці Мої чують голос Мій і за Мною ідуть"; "Слово Моє порожнім назад не вертається, а виконує те, для чого Я його послав" "Любіть не словом і язиком, а ділом" Біймося образити Господа, Владику Всесвіту, Творця і Спасителя нашого, відкидаючи , або змінюючи, тлумачачи Слово Його , замінюючи на людське, яке порожнє, не спасає, не охороняє, а веде лише під прокляття(друга Заповідь Божа). Боємося образити чи не послухати свого коханого, щоб не втратити його. А що ж робимо з Господом Богом? Біймося образити Його непослухом, непокірністю - щоб нам же було добре. Ми в Його домі, на Його отриманні, Його духом живемо, дихаємо. Дух життя виходить, іде до Бога, Який дав його і - кінець мудрості, і філософії, і толкуванням, і всьому. - ніхто не поправить, і не відмолить, бо наші діла ідуть за нами. - Так написано. Щиросердно прошу завітати: http://blahovichennj.blogspot.gr/
Дякую за візит і розуміння. Ви дуже добре кажете, пані Катерино. Ми зможемо вистояти і спастись, коли покаємось і попросимо допомоги у Того, Хто може спасти - у Господа Ісуса Христа. Але світ граєеться, нажаль, в релігії і відвертає руку допомоги і спасіння.
Майстерно. Не вірш, а крик зболеної душі. Ми вийдемо із тьми, коли вийдемо на дорогу Божу, дорогу правди, і коли Слово Боже, насправді, стане світильником ногам нашим; коли душа наша забагне Ісуса. Лише з Ним темрява нашого серця і темрява світу щезнуть, і тоді ми станемо людьми. Без любові людина байдужий камінь, а разом з Ісусом виливається любов Божа Духом Святим у серця наші.
Дякую за увагу і рецензію. Я рада спілкуватись з вами. Так, є багато різних гіпотез. Але пізнати світ без того, щоб пізнати Творця, неможливо. Свою інструкцію - Біблію, Творець дав людині: зробив зло, покайся - залиши робити зло, і повернись до Господа "Прийди такий, який ти є, і Я тебе спасу!" А як не хочеш, то - згориш. Кожен знає, і кожен сам вибирає: вірити правді, чи байкам; спастись, чи згоріти разом із своїм гріхом. Сердечно запрошую вас відвідати мій новий твір http://blahovichennj.blogspot.gr/
Безумовно так. Але Господь вірний Слову Своєму: Всі, хто прийде із щирим покаянням і залищить злі діла свої, буде спасенний. Написано: "Всі, хто покличе ім'я Господнє, спасеться". Кличе, коли вірить почутому слову Євангелії і кається в гріхах своїх.
Дякую вам, пані Катерино, за коментар такий чудовий і за оцінку. Ніколи не пізно прийти до Господа. Я також пізно почала вивчати Слово Боже, а після цього вже нічого не хочу читати, тому що я його бачу також і із зворотної сторони. Весь свій вільний час присвячую тому, щоб вести людей до чистоти, миру, любові - до Господа. Ви дуже вірно сказали: "як би то було добре жити на світі, якби всі жили по слову Божому" Настане такий час і скоро. Запрошую вас на сторінки моєї праці, яку щойно закінчила. http://blahovichennj.blogspot.gr/
Гарна байка. Біда наша, що не через розум пропускаємо всі ці передвиборні теревені, а лише через вуха і не запитуємо поради в Того, Хто все знає і всім, хто просить, допомагає.
Щиро вам дякую. Краплинка до краплинки - народжується річка. Так нехай наша любов до України виллється у велику потужну ріку, яка долає всі пороги.Будьмо!
Дякую за увагу і коментар. Прошу пробачення за коментарі, але я довгий час не заходила на сайт за браком часу. Щойно закінчила велику роботу, що забирала увесь час. Уклінно прошу відвідати.